Піві-малюк західний
| ?Піві-малюк західний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Піві-малюк (Empidonax) |
| Вид: | Піві-малюк західний |
| Біноміальна назва | |
| Empidonax difficilis S.F. Baird, 1858 | |
 Ареал виду Гніздування Міграція Зимування Проживання впродовж року | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Empidonax difficilis |
 Віківиди: | Empidonax difficilis |
 ITIS: | 178348 |
 МСОП: | 22699871 |
 NCBI: | 183525 |
Піві-малюк західний[2] (Empidonax difficilis) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає на заході Північної Америки.
Опис
Довжина птаха становить 14-17 см, розмах крил 20 см, довжина крила 6-7 см, вага 9-12 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла жовтувата. Крила темні з двома блідо-жовтими смугами. Дзьоб широкий, жовтуватий або світло-рожевий, навколо очей світлі кільця.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- E. d. difficilis Baird, SF, 1858 — Південно-Східна Аляска, західна Канада (Британська Колумбія, західна Альберта), захід США (Вашингтон, Орегон, північно-західна Монтана, північне Айдахо), Каліфорнія) і північ Баха-Каліфорнії. Зимують на заході Мексики;
- E. d. insulicola Oberholser, 1897 — Канальні острови (Каліфорнія);
- E. d. cineritius Brewster, 1888 — гори Сьєрра-де-ла-Лагуна на півдні Каліфорнійського півострова.
Поширення і екологія
Західні піві-малюки гніздяться в Канаді, Сполучених Штатах Америки та на північному сході Мексики, зимують на тихоокеанському узбережжі Мексики. Представники підвиду E. d. cineritius є осілими. Західні піві-малюки живуть в густих хвойних і мішаних лісах, зокрема в лісах західної тсуги, псевотсуги Мензіса, цукрової сосни, велетенської туї, вічнозеленої секвої і каліфорнійського річкового кедра, поблизу річок і струмків, на висоті від 1500 до 3500 м над рівнем моря.
Поведінка
Західні піві-малюки живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, на яких вони чатують, сидячи на гілці. Вони є переважно моногамними птахами, однак дослідження, проведене у Британській Колумбії показало, що кожен сьомий самць спарюється з двома самицями. Сезон розмноження триває з квітня по липень, площа гніздової території становить від 1,5 до 3,5 га. В кладці 4 яйця, інкубаційний період триває приблизно 13-16 днів, пташенята покидають гніздо через 14-17 днів після вилуплення. Вони набувають статевої зрілості у річному віці, а живуть приблизно 6 років. За сезон може вилупитися два виводки.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція західних піві-малюків становить приблизно 9,5 мільйонів птахів і є стабільною.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Empidonax difficilis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 червня 2022.
Посилання
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).