Electroscincus zedi
| ?†Electroscincus zedi Час існування: рання крейда 99 млн р. т. | |
|---|---|
Реконструкція. Частини тіла, не представлені у доступних матеріалах, зображені розмитими. | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ящірки (Lacertilia) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | †Electroscincus Daza et al., 2024 |
| Вид: | †E. zedi |
| Біноміальна назва | |
| †Electroscincus zedi Daza, Stanley, Heinicke, Leah, Doucet, Fenner, Arias, Smith, Peretti, Aung & Bauer, 2024 | |
| Посилання | |
| Electroscincus zedi | |
Electroscincus zedi — викопний вид ящірок родини сцинкових (Scincidae). Описаний у 2024 році.[1]
Відкриття
Фрагментарні рештки невеликої ящірки виявлені у бірманському бурштині, який зібрано приблизно за 100 км на захід від міста М'їтк'їна у долині Гукаунг у штаті Качин на півночі М'янми. Зразок містить дві відокремлені луски, остеодерми, кістки кінцівок і чотири хвостові хребці, що належать одній дорослій або напівдорослій особині.
Назва
Родова назва є поєднанням латинських слів elektrum (бурштин) і scincus (сцинк). Видовий епітет zedi відноситься до дзвоноподібних ступ (бірманською мовою — စေတီ, zèdì), у яких зберігаються реліквії в бірманських буддистських храмах, посилаючись на гладкий бурштин, у якому зберігаються скам'янілі останки.
Опис
Маленька ящірка з орієнтовною довжиною тіла (SVL) 30 мм. Electroscincus zedi відрізняється від усіх інших відомих ящірок з мезозою наявністю складних остеодерм, розташованих у шаховому порядку навколо тіла, що підтверджує його розміщення у родині Scincidae. Його включення до Scincidae також підтверджується наявністю циклоїдної луски навколо тіла, що покриває складні остеодерми (у деяких Cordyliformes складні остеодерми присутні лише в лусках черевної поверхні). Остеодерми дуже відрізняються від прямокутних і складних парамацелодідних остеодерм.[2]
Примітки
- ↑ Daza, Juan D.; Stanley, Edward L.; Heinicke, Matthew P.; Leah, Chuck; Doucet, Daniel S.; Fenner, Kelsey L.; Arias, J. Salvador; Smith, Ru D. A.; Peretti, Adolf M.; Aung, Nyi Nyi (8 липня 2024). Compound osteoderms preserved in amber reveal the oldest known skink. Scientific Reports (англ.). 14 (1). doi:10.1038/s41598-024-66451-w. ISSN 2045-2322. PMC 11231356. PMID 38977836. Процитовано 27 січня 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Novataxa. 16 липня 2024 р.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).