YaChudo

Ekaltadeta

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Ekaltadeta
Період існування: пізній олігоцен—міоцен
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Diprotodontia
Родина: Мускуснокенгурові (Hypsiprymnodontidae)
Рід: †Ekaltadeta
Archer & Flannery, 1985[1]
Види
  • †Ekaltadeta ima Archer & Flannery, 1985 (типовий)
  • †Ekaltadeta jamiemulvaneyi Wroe, 1996
  • †Ekaltadeta wellingtonensis Archer & Flannery, 1985
Вікісховище: Ekaltadeta

Ekaltadeta (досл. «могутній зуб», екалтадета[2]) — викопний рід сумчастих, споріднений з сучасними кенгуровими мускусними щурами[3][4]. Ekaltadeta був поширений на території сучасної формації Ріверслей в Північному Квінсленді з пізнього олігоцену до міоцену. Рід включає три види[5]. Існує гіпотеза, що рід був або виключно м'ясоїдним, або всеїдним, але віддавав перевагу м'ясу, виходячи зі знайдених у скам'янілостях жувальних зубів[3]. Цей висновок ґрунтується головним чином на розмірі та формі великих пилкоподібних премолярів, який є спільними для всіх зразків Ekaltadeta[6].

Відомі зразки включають два майже повних черепа, а також численні верхні та нижні щелепи.

Таксономія

Художня реконструкція Ekaltadeta ima

Опис нового виду і роду був опублікований Майком Арчером і Тімом Фленнері (Tim Flannery) в 1985 році[1]. Типовий вид — Ekaltadeta ima. Спершу його відносили до родини поторові[7], але, як і кенгуровий мускусний щур, рід був перенесений до родини мускуснокенгурові[4][8]. Діагностичні риси роду були переглянуті у 1996 році Стівеном Вро (Stephen Wroe), який досліджував представників Propleopinae, після того, як нові викопні зразки дозволили порівняти їх з типовим матеріалом і продемонстрували нові характеристики[3].

Практично повний череп E. ima був описаний Wroe у 1998 році, що підштовхнуло до ще одного переосмислення клади Propleopinae, яка, як припускав автор, містила парафілетичні та поліфілетичні види[4]. E. wellingtonensis був попередньо віднесений до Proleopus wellingtonensis у нещодавніх переглядах таксономії Propleopinae[3].

Назва «Ekaltadeta» походить від двох слів у мові корінного населення Мак-Донелл та означає «потужний зуб». Видова назва ima означає «засуджений до смерті» мовою того ж народу[1]. Видова назва jamiemulvaneyi була дана на честь Дж. Малвані (J. Mulvaney), як спонсора Товариства Ріверслею[3].

Див. також

Інші кенгуровиді Ріверслею:

Примітки

  1. ↑ а б в Archer, M.; Flannery, T. (1985). Revision of the Extinct Gigantic Rat Kangaroos (Potoroidae: Marsupialia), with Description of a New Miocene Genus and Species and a New Pleistocene Species of Propleopus. Journal of Paleontology. 59 (6): 1331—1349. ISSN 0022-3360. JSTOR 1304948.
  2. ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  3. ↑ а б в г д Wroe, Stephen (1996). An investigation of phylogeny in the giant extinct rat kangaroo Ekaltadeta (Propleopinae, Potoroidae, Marsupialia). Journal of Paleontology (англ.). 70 (4): 681—690. doi:10.1017/S0022336000023635. ISSN 0022-3360.
  4. ↑ а б в Wroe, Stephen; Brammall, Jenni; Cooke, Bernard N. (1998). The Skull of Ekaltadeta ima (Marsupialia, Hypsiprymnodontidae?): An Analysis of Some Marsupial Cranial Features and a Re-Investigation of Propleopine Phylogeny, with Notes on the Inference of Carnivory in Mammals. Journal of Paleontology. 72 (4): 738—751. doi:10.1017/S0022336000040439. ISSN 0022-3360. JSTOR 1306699.
  5. ↑ Ekaltadeta (killer kangaroo). PBDB Taxon. Процитовано 13 квітня 2025.
  6. ↑ Wroe, Stephen. The Killer Rat-Kangaroo's Tooth (англ.). Australian Museum. Архів оригіналу за 19 вересня 2008.
  7. ↑ Potoroidae - rat-kenguroos. Mikko's Phylogeny Archive (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2007.
  8. ↑ Wroe, S.; Archer, M. (1995). Extraordinary diphyodonty-related change in dental function for a tooth of the extinct marsupial Ekaltadeta ima (Propleopinae, Hypsiprymnodontidae). Archives of Oral Biology (англ.). 40 (7): 597—603. doi:10.1016/0003-9969(95)00010-M.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).