Bellatorias major
| ?Bellatorias major | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Bellatorias |
| Вид: | B. major |
| Біноміальна назва | |
| Bellatorias major (Gray, 1845) | |
| Синоніми | |
| Tropidolepisma major Tropidolepisma majus Egernia major | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Bellatorias major |
 Віківиди: | Bellatorias major |
 МСОП: | 47155294 |
 NCBI: | 1041595 |
Bellatorias major — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Австралії[3].
Опис
Загальна довжина сцинків Bellatorias major становить 65 см. Довжина хвоста у 1—1,2 довша за довжину решти тіла. Голова і тіло майже квадратні в перетині. Верхня частина тіла темно-коричнева або сіра, луска гладка або дещо кілеподібна, ставить 28—30 рядів посередині тіла. Очі великі, повіки оточені кремовими кільцями. У самців тіла дещо коротше, а голова довша, ніж у самиць. Він найближчого родича Bellatorias frerei відрізняються лусками на 4-му пальці стопи: у B. major на цьому пальці є 2 ряди лусок, а у B. frerei один ряд.
Поширення і екологія
Bellatorias major мешкають на південно-східному узбережжі Квінсленда до північного сходу Нового Південного Уельса, між горами Конондейл та річкою Хоксбері. Вони живуть в субтропічних лісах і вологих склерофільних рідколіссях, на узліссях та в прибережних хащах, серед повалених дерев, на висоті до 840 м над рівнем моря. Ведуть денний, наземний спосіб життя. Гріються на сонці з метою терморегуляції[4]. Всеїдні, живляться грибами, ягодами, насінням, комахами і равликами. Живородні.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Bellatorias major: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 11 червня 2024
- ↑ Bellatorias major у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Steve Wilson (2005) A Field Guide to Reptiles of Queensland. Australia: New Holland Publishers. ISBN 1 876334 97 5
- ↑ Klingenböck, A.; K. Osterwalder; R. Shine (22 грудня 2000). Habitat Use and Thermal Biology of the "Land Mullet" Egernia major, a Large Scincid Lizard from Remnant Rain Forest in Southeastern Australia. Copeia. 2000 (4): 931—939. doi:10.1643/0045-8511(2000)000[0931:huatbo]2.0.co;2. JSTOR 1448004.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).