Шикачик япський
| ?Шикачик япський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Личинкоїдові (Campephagidae) |
| Рід: | Edolisoma |
| Вид: | Шикачик япський |
| Біноміальна назва | |
| Edolisoma nesiotis (Hartlaub & Finsch, 1872) | |
| Синоніми | |
| Coracina nesiotis Coracina tenuirostris nesiotis Campephaga nesiotis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Edolisoma nesiotis |
 Віківиди: | Edolisoma nesiotis |
 ITIS: | 916573 |
Шика́чик япський[2] (Edolisoma nesiotis) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae)[3]. Ендемік Федеративних Штатів Мікронезії. Раніше вважався підвидом тонкодзьобого шикачика.
Опис
Довжина птаха становить 24 см. Самці мають переважно темно-сіре забарвлення, на обличчі у них сіра пляма. У самиць верхня частина тіла рудувато-коричнева, нижня частина тіла рудувато-бліда, боки поцятковані смужками.
Поширення і екологія
Япські шикачики є ендеміками островів Яп. Вони живуть в тропічних лісах і савані.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція япських шикачиків становить близько 180 птахів. Їм можуть загрожувати лісові пожежі та поява на острові інвазивної змії бурої бойги.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Edolisoma nesiotis. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Edolisoma nesiotis у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).