Шикачик сулавеський
| ?Шикачик сулавеський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Личинкоїдові (Campephagidae) |
| Рід: | Edolisoma |
| Вид: | Шикачик сулавеський |
| Біноміальна назва | |
| Edolisoma morio (Müller, 1843) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Coracina morio | |
| Посилання | |
| Edolisoma morio | |
| Edolisoma morio | |
| 22706601 | |
| 424871 | |
Шика́чик сулавеський[2] (Edolisoma morio) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Індонезії.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- E. m. morio (Müller, S, 1843) — Сулавесі та сусідні острови;
- E. m. salvadorii Sharpe, 1878 — острови Сангіхе;
- E. m. talautense Meyer, AB & Wiglesworth, 1895 — острови Талауд.
Поширення і екологія
Сулавеські шикачики поширені на Сулавесі та на сусідніх островах. Вони живуть в рівнинних і гірських вологих тропічних лісах.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Edolisoma morio. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).