YaChudo

Головатень круглоголовий

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

?Головатень круглоголовий

Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
—Судинні (Tracheophyta)
—Покритонасінні (Angiosperms)
—Евдикоти (Eudicots)
—Айстериди (Asterids)
Порядок:Айстроцвіті (Asterales)
Родина:Айстрові (Asteraceae)
Підродина:Asteroideae
Триба:Senecioneae
Рід:Головатень (Echinops)
Вид:Головатень круглоголовий
Біноміальна назва
Echinops sphaerocephalus
L., 1753
Посилання
Вікісховище:Echinops sphaerocephalus
Віківиди:Echinops sphaerocephalus
EOL:467552
IPNI:202677-1
ITIS:37290
NCBI:92910

Головатень круглоголовий[1][2] (Echinops sphaerocephalus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, й Азії від заходу до пн.-зх. Китаю.

Опис

Багаторічна рослина 50–150 см. Листки зверху шорсткі від залізистих волосків, клейкі, знизу сіро-вато-повстяні, глибоко-лопатеві, з довгастими або трикутно-ланцетними загостреними лопатями, які закінчуються шипиками. Головки блакитно-сірі, 4–6 см в діаметрі. Віночок блідо-блакитний або білий, пиляки темно-блакитні[2]. 2n = 30, 32[3].

Поширення

Поширений у Європі, й Азії від заходу до пн.-зх. Китаю; натуралізований в Австралії — Новий Південний Уельс, пн. Європі, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі, пд. Канаді, США[4][5][6].

В Україні вид зростає на узліссях лісів, у ярах і на схилах — у Лісостепу і Степу, зрідка в Розточчі (Львів), у гірському Криму і на Керченському півострові, зрідка[2].

Використання

Декоративна, лікарська, медоносна рослина[2].

Джерела

  1. ↑ Echinops sphaerocephalus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 346. (рос.)(укр.)
  3. ↑ Flora of China. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
  4. ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
  5. ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 29.07.2019. (англ.)
  6. ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 29.07.2019. (англ.)

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).