Гідроксид амонію
| Гідроксид амонію | |
|---|---|
| |
| Назва за IUPAC | амоній гідроксид |
| Інші назви | аміачна вода, нашатирний спирт |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS |
1336-21-6  |
| Номер EINECS |
215-647-6 |
| KEGG |
D04594 |
| Назва MeSH |
D01.045.250.225, D01.248.497.158.459.113 і D01.625.062.311 |
| ChEBI |
18219 |
| SMILES | |
| InChI |
InChI=1S/H3N.H2O/h1H3;1H2 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | NH4OH |
| Молярна маса | 35.04 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвний газ |
| Запах | різкий, сильний запах |
| Густина | 880 кг/м3 |
| Тпл | -91.5°C |
| Ткип | 24.7°C |
| Небезпеки | |
| NFPA 704 |
 0
1
0
|
| Пов'язані речовини | |
| Інші катіони | NH4+ |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Гідрокси́д амо́нію, амоній гідроксид, амонійна основа (англ. ammonium hydroxide) NH4OH — спрощене позначення гідрату аміаку NH3·H2O, який утворюється при розчиненні аміаку у воді.
При розчиненні утворюється рівноважна система, в якій співіснують молекули аміаку, іони амонію та гідроксид-іони, однак виділити з неї гідроксид амонію як окрему речовину не є можливим. Проявляє осно́вні властивості.
Отримання
Гідроксид амонію одержують змішуванням води та аміаку:
![{\displaystyle {\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} {}+{}\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} }}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/fc6b5a3d7163a2479795e57f6aec6389ddb7443b)
Також одержують під час реакцій обміну між сильними лугами та солями амонію:
![{\displaystyle {\mathrm {Ca} (\mathrm {OH} ){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}2\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {Cl} {}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {CaCl} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}2\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} }}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/decf7bc81b8d36f6bfabd36f02ec3d97e2e87282)
![{\displaystyle {(\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}+{}\mathrm {NaOH} {}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} {}+{}\mathrm {Na} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/865b936d076b9770392dbb1eb93f7b40d3d09ec0)
Також гідроксид амонію отримують шляхом термічного розкладу його солей. Але основним недоліком цього способу є те, що гідроксид амонію теж розкладається під час нагрівання:
![{\displaystyle {(\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}\mathrel {\xrightarrow {\text{t}} } {}2\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} {}+{}\mathrm {CO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/f5d12eabb0185d2721f90925dba1de732614de2a)
Фізичні властивості
Добре розчиняється в воді, але при цьому не може існувати за межами розчину. Тому описані властивості характеризують не чистий гідроксид амонію, а його розчин. Температура кипіння 24,7°С, плавлення -91,5°С. Приблизна густина 880 кг/м³.
Хімічні властивості
При нагріванні розкладається на воду та аміак:
![{\displaystyle {\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} {}\mathrel {\xrightarrow {\text{t}} } {}\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} }}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/0372178fcb2972b2278b2b6caee0e2f5a8d25f49)
При взаємодії з кислотами утворює відповідні солі амонію:
![{\displaystyle {2\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} {}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {SO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{}\mathrel {\longrightarrow } {}(\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {SO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{}+{}2\,\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} }}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/01a866fbf73511432dfc4b434bfdcc283c006c16)
![{\displaystyle {3\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} {}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {PO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{}\mathrel {\longrightarrow } {}(\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}\mathrm {PO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{}+{}3\,\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} }}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/4796c475d5926e09a2e4cda70399666817fc7a69)
![{\displaystyle {\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} {}+{}\mathrm {HCl} {}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {Cl} {}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} }}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/9f10f99a5d30e53116daf3ce2c7f0c68785ccda1)
Взаємодіє з іншими солями, з утворенням солей амонію та гідроксиду солетвірного елементу:
![{\displaystyle {\mathrm {Pb} (\mathrm {NO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}2\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} {}\mathrel {\longrightarrow } {}2\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {NO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}+{}\mathrm {Pb} (\mathrm {OH} ){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/935acb649e7e00fc1b96f2170115a3ddee1bec69)
Також солі амонію можуть утворюватися при взаємодії гідроксиду амонію та кислотних оксидів:
![{\displaystyle {2\,\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}\mathrm {OH} {}+{}\mathrm {SO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}\mathrel {\longrightarrow } {}(\mathrm {NH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}){\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {SO} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {O} }}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/2b7bcdefc1f8e8ec1e595aa76c78e3a963daf136)
Застосування
Розчин гідроксид амонію використовують у медицині, як дезинфікуючий засіб з побутовою назвою нашатирний спирт. Також він використовується в харчовій промисловості (харчова добавка E527).
Аміачну воду використовують в сільському господарстві. Це азотне добриво, розчин синтетичного або коксохімічного аміаку у воді. Такі добрива мають вигляд прозорої рідини, інколи жовтуватого відтінку. Водний аміак, так як й інші рідкі азотні добрива, застосовують як основне добриво під усі сільськогосподарські культури, а також для підживлення просапних культур під час міжрядного обробітку ґрунту. Рекомендовано вносити аміачну воду грунтообробною технікою (культиваторами, плугами, тощо), які забезпечують негайне загортання добрива на глибину не менше ніж 10–12 см на важких ґрунтах і 14–18 см на ґрунтах легкого складу. Така глибина оберігає аміак від випаровування. Деякі втрати можливі на сильнокарбонатних ґрунтах із лужною реакцією.
Джерела
- Хімія : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / П. П. Попель, Л. С. Крикля. — К. : ВЦ. «Академія», 2016
- Энциклопедический словарь юного химика / Э 68 Сост. В. А. Крицман, В. В. Станцо.— М.: Педагогика
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).