YaChudo

Сульфат алюмінію-амонію

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Сульфат алюмінію-амонію
Інші назви
  • алюмоамонійні галуни
Ідентифікатори
Номер CAS 7784-25-0
PubChem 3032540
Номер EINECS 232-055-3
KEGG D02842
RTECS WS5640010
SMILES [Al+3].[O-]S(=O)(=O)[O-].[O-]S([O-])(=O)=O.[NH4+]
InChI 1/Al.H3N.2H2O4S/c;;2*1-5(2,3)4/h;1H3;2*(H2,1,2,3,4)/q+3;;;/p-3
Властивості
Молекулярна формула (NH4)Al(SO4)2
Молярна маса 237.15 г/моль (безводний)
453.33 g/mol (dodecahydrate)
Зовнішній вигляд білі кристали
Густина 2.45 г/см3 (безводний)
1.64 г/см3 (додекагідрат)
Тпл 93.5
Розчинність (вода) 15 г/100 мл (20 °C, додекагідрат)
Структура
Кристалічна структура гексагональна (безводний)
кубічна (додекагідрат)
Координаційна
геометрія
Октаедральна (Al3+)
Небезпеки
УГС піктограми Skin Irrit. 2; Eye Irrit. 2
УГС формулювання небезпек 315, 319
УГС запобіжних заходів 264, 280, 302+352, 305+351+338, 321, 332+313, 337+313, 362
Температура спалаху Негорючий
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сульфат алюмінію-амонію, також відомий як алюмоамонійні галуни (існує багато різних речовин, які також називають «галун»), — це білий кристалічний подвійний сульфат, який зазвичай зустрічається у вигляді додекагідрату, формула ( NH 4 ) Al ( SO 4 ) 2 ⋅ 12 H 2 O {\displaystyle {\ce {(NH4) Al (SO4)2.12H2O}}} . Він використовується в невеликих кількостях у різних нішевих застосуваннях.

Отримання

Отримують упарюванням при 80 °C суміші сульфату алюмінію та сульфату амонію[1]:

A l 2 ( S O 4 ) 3 + ( N H 4 ) 2 S O 4 + 24 H 2 O   →   2 N H 4 A l ( S O 4 ) 2 ⋅ 12 H 2 O ↓ {\displaystyle {\mathsf {Al_{2}(SO_{4})_{3}+(NH_{4})_{2}SO_{4}+24H_{2}O\ {\xrightarrow {}}\ 2NH_{4}Al(SO_{4})_{2}\cdot 12H_{2}O\downarrow }}}

Виробництво та основні властивості

Алюмоамонійні галуни виготовляються з гідроксиду алюмінію, сірчаної кислоти та сульфату амонію. З калієвими галунами вони утворюють твердий розчин. Внаслідок піролізу залишається глинозем. Такий глинозем використовується у виробництві шліфувальних порошків та як прекурсор для синтетичних дорогоцінних каменів[2].

Додекагідрат зустрічається в природі як рідкісний мінерал чермігіт[1].

Використання

Алюмоамонійні галуни не є основним промисловим хімікатом або особливо корисним лабораторним реагентом, але вони дешеві та ефективні, що мають багато нішевих застосувань. Вони використовуються для очищення води, у рослинних клеях, у порцелянових цементах, у дезодорантах, а також у дубленні, фарбуванні та вогнезахисті текстилю[3]. Значення pH розчину, що утворюється в результаті місцевого застосування алюмоамонійних галунів з потом, зазвичай знаходиться в слабокислому діапазоні, від 3 до 5[4].

Амонійні галуни є поширеним інгредієнтом у спреях для відлякування тварин[5][6][7].

Харчова добавка Е523 як регулятор кислотності[8].

Примітки

  1. ↑ а б Алюминия-аммония сульфата додекагидрат // Химический энциклопедический словарь / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М.: Советская энциклопедия, 1983. — С. 30. — 792 с. — 100 000 экз.
  2. ↑ Otto Helmboldt, L. Keith Hudson, Chanakya Misra, Karl Wefers, Wolfgang Heck, Hans Stark, Max Danner, Norbert Rösch «Aluminum Compounds, Inorganic» in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry 2007, Wiley-VCH, Weinheim.doi:10.1002/14356007.a01_527.pub2
  3. ↑ Alum, The Columbia Encyclopedia (вид. 6th), Ithaca, NY: Columbia University Press, 2004, архів оригіналу за 17 жовтня 2009, процитовано 23 листопада 2009.
  4. ↑ Aluminum Ammonium Sulfate Material Safety Data Sheet, J. T. Baker, Березень 2009, процитовано 23 листопада 2009.
  5. ↑ D-TER Animal and Bird Repellent, Bruce Harris Project Management Pty Ltd, 4 вересня 2004, архів оригіналу за 15 жовтня 2009, процитовано 3 березня 2010.
  6. ↑ Multicrop Scat Bird and Animal Repellent Data Sheet (PDF), Multicrop (Aust.) Pty. Ltd., 4 березня 2003, процитовано 3 березня 2010
  7. ↑ Pest Control: Foxes, Tandridge District Council (UK), Лютий 2006, процитовано 3 березня 2010.
  8. ↑ Current EU approved additives and their E Numbers [Архівовано 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Food Standards Agency, 26 November 2010

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).