YaChudo

Еліза Керолін Боммер

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Еліза Керолін Боммер
Ім'я при народженніфр. Elisa Caroline Destrée[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася19 січня 1832[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лакен, Laeken - Lakend, Брабант, Бельгія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла17 січня 1910[2] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брюссель, Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняБельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанікиня, мікологиня, художниця, ботанічна колекціонерка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриCaroline Emilie Destréed Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЖан-Едуар Боммер[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиCharles Bommerd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «E.Bommer».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Еліза Керолін Боммер, до шлюбу Дестре (фр. Elise Caroline Bommer; 20 січня 1832 — 17 січня 1910) — бельгійська вчена-ботанік, міколог, дружина птеридолога та колекціонера Жана-Едуара Боммера (1829–1895), професора ботаніки Вільного університету Брюсселя у 1872 році.

Біографія

Свідоцтво про народження Елізи Кароліни Дестре (1832)
Свідоцтво про шлюб Елізи Кароліни Дестре (1863)

Юність та шлюб

У молоді роки Елізи її батько працював у Лакенському палаці (офіційній резиденції бельгійського короля), що давало їй можливість досліджувати велику територію парку[4]. Її репетитором була палацова гувернантка, але коли дівчинці виповнилося десять років, її віддали до школи-інтернату в сусідньому Вілворде[4], де вона сумувала за свободою в палаці, але зрештою адаптувалася до дисципліни та розвинула свій музичний талант. Коли їй було двадцять років, вона перестала займатися музикою, її здоров'я постраждало внаслідок довгих годин, проведених на нецікавій роботі. Знаючи про її інтерес до ботаніки, сімейний лікар познайомив її з Жаном-Едуаром Боммером, ботаніком та птеридологом, за якого вона вийшла заміж у 1863 році[5][4]. Один з їхніх дітей, Чарльз (1866–1938), згодом став палеоботаніком.

Ботанічна кар'єра

Еліза загалом описала понад 200 видів грибів[4]. У 1873 році вона познайомилася із Марієттою Руссо, яка мали схожі інтереси, значна частина їхніх робіт була створена разом. Жан-Едуар Боммер запропонував їм вивчити місцеві гриби, практично недосліджені, за винятком робіт Марі-Анн Лібер (1782–1865), Жерара Даніеля Вестендорпа (1813–1869) та Жана Кікса (1803–1864). Використовуючи «Криптогамні квіти околиць Лувена» та «Криптогамні квіти Фландрії» Кікса, а також «Мікологічну систему» ​​Еліаса Магнуса Фріса, вони розпочали складний та натхненний проєкт. У цьому їм дуже допоміг доступ до бібліотеки місцевого ботанічного саду.

У 1879, 1884, 1886 та 1890 роках Еліза Боммер разом із Марієттою Руссо опублікувала низку монографій у Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique. У 1896 році з'явилася їхня спільна стаття про гриби Коста-Рики, що базувалася на матеріалах, які у 1887 році зібрав Анрі Франсуа Піттьє. Вони також працювали над вивченням грибів, зібраних бельгійською експедицією 1897—1899 років під керівництвом Адрієна де Жерлаша до Антарктиди, та у 1905 році підготували звіт.

В останні роки життя фізична вада значно обмежувала її діяльність, але вона ніколи не припиняла грати на фортепіано та почала займатися ботанічною ілюстрацією. Після смерті її мікологічна колекція перейшла до гербарію Національного ботанічного саду Бельгії.

Вшанування пам'яті

Елі Маршаль назвав рід грибів Bommerella на її честь.

Окремі публікації[4]

  • Bommer E, Rousseau M (1879). Catalogue des champignons observé aux environs de Bruxelles. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique18(3): 61–219 [reprinted, TL-2 627].
  • Bommer E, Rousseau M (1884). Florule mycologique des environs de Bruxelles. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 23(1): 13–365 [reprinted, TL-2 628].
  • Bommer E, Rousseau M (1886). Contributions à la flore mycologique de Belgique. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 25(1): 13–365.
  • Bommer E, Rousseau M (1887). Contributions à la flore mycologique de Belgique, II. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 26(1): 187–241.
  • Bommer E, Rousseau M (1890). Contributions à la Flore Mycologique de Belgique, III. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 29(1): 205–302.
  • Bommer E, Rousseau M (1896). Primitiae Florae Costaericensis par Th. Durand et H. Pittier. Troisième fasicule. Fungi. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 35: 151–166.
  • Bommer E & Rousseau M (1905). Champignons. Résultats Voyage du S. Y. Belgica en 1897–1898–1899 … Rapports scientifiques …. 6: 1–15, pl. 1–5. [TL-2 629]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Штафлє Ф., Cowan R. S. Taxonomic literature: A selective guide to botanical publications and collections with dates, commentaries and types — Utrecht: Bohn, Scheltema & Holkema, 1976. — Т. 1. — ISBN 90-313-0225-2 — doi:10.5962/T.206090
  2. ↑ а б в г д е May T. W., Maroske S. 4. Bommer, Élise-Caroline (Élisa) née Destrée // Naming names: the first women taxonomists in mycology // Studies in Mycology — Elsevier, 2017. — Vol. 89. — P. 63–84. — ISSN 0166-0616; 1872-9797 — doi:10.1016/J.SIMYCO.2017.12.001
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ а б в г д Maroske, Sara; May, Tom W. (1 березня 2018). Naming names: the first women taxonomists in mycology. Studies in Mycology. Leading women in fungal biology. 89: 63—84. doi:10.1016/j.simyco.2017.12.001. ISSN 0166-0616. PMC 6002341. PMID 29910514.
  5. ↑ Свідоцтво про шлюб

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).