Пінон сулуйський
| ?Пінон сулуйський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Пінон (Ducula) |
| Вид: | Пінон сулуйський |
| Біноміальна назва | |
| Ducula pickeringii (Cassin, 1854) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ducula pickeringii |
 Віківиди: | Ducula pickeringii |
 ITIS: | 177384 |
 МСОП: | 22691710 |
 NCBI: | 2953390 |
Пі́нон сулуйський[2] (Ducula pickeringii) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на островах Індонезії, Малайзії і Філіппін. Вид названий на честь американського натураліста Чарльза Пікерінга[4].
Опис
Довжина птаха становить 40 см, враховуючи хвіст довжиною 21,7—22 см. Самиці дещо менші за самців. Голова, шия і нижня частина тіла рожевувато-сірі. Груди і горло рожеві, задня частина шиї сіра. Навколо очей світлі кільця. Спина, надхвістя і крила сірувато-коричневі з легким зеленим відблиском. Хвіст темно-зелений. Гузка рожевувато-сіра з червонуватим відтінком. Райдужки червоні, лапи малинові. Молоді птахи мають більш сіре забарвлення, зелений відблиск у їх оперенні відсутній. Рожевий відтінок на голові і нижній частині тіла менш виражений.
Поширення і екологія
Сулуйські пінони мешкають на островах архіпелагу Сулу, на островах Міангас, Дераван і Талауд та на інших дрібних острівцях біля північного узбережжя Калімантану. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в мангрових лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, іноді невеликими зграйками. Живляться плодами. Ведуть кочовий спосіб життя, долають простори морів Сулу і Сулавесі в пошуках сезонних плодів.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція сулуйських пінонів становить від 1500 до 7000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula pickeringii.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 306. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).