Пінон чорний
| ?Пінон чорний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Пінон (Ducula) |
| Вид: | Пінон чорний |
| Біноміальна назва | |
| Ducula melanochroa (Sclater, 1878)[2] | |
| Синоніми | |
| Carpophaga melanochroa | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ducula melanochroa |
 Віківиди: | Ducula melanochroa |
 EOL: | 1049923 |
 ITIS: | 177377 |
 МСОП: | 22691765 |
 NCBI: | 796398 |
Пі́нон чорний[3] (Ducula melanochroa) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.
Опис
Довжина птаха становить 38—43 см, враховючи хвіст довжиною 13,5—15,2 см, вага 665 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно чорне. Покривні пера крил і пера на спині мають сріблясті краї, що утворюють лускоподібний візерунок. Гузка темно-каштанова, нижня сторона хвоста сріблясто-сіра. Райдужки червоні, дзьоб сизий, на кінці чорний, лапи темно-червоні.
Поширення і екологія
Чорні пінони мешкають на островах архіпелагу Бісмарка, зокрема на островах Нова Британія, Нова Ірландія, Умбой, Ватом і Дьюк-оф-Йорк. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на Новій Британії на висоті від 150 до 1850 м над рівнем моря, на острові Умбой на висоті від 300 до 700 м над рівнем моря, на Новій Ірландії на висоті від 300 до 1800 м над рівнем моря. Живляться плодами. Імовірно, ведуть кочовий спосіб життя, долають простори Новогвінейського моря в пошуках сезонних плодів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula melanochroa.
- ↑ Zoological Society of London (1878). Proceedings of the Zoological Society of London. London: Academic Press. с. 672.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).