Пінон яванський
| ?Пінон яванський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Пінон (Ducula) |
| Вид: | Пінон яванський |
| Біноміальна назва | |
| Ducula lacernulata (Temminck, 1823) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ducula lacernulata |
 Віківиди: | Ducula lacernulata |
 ITIS: | 177375 |
 МСОП: | 22691789 |
 NCBI: | 2953385 |
Пі́нон яванський[2] (Ducula lacernulata) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 40 см. Голова. шия, горло, груди і верхня частина спини білуваті, у представників підвиду D. r. rubricera з легким рожевуватим відтінком. Восковиця помітно збільшена, червонувата, іноді жовтувата. Покривні пера крил мають зелений, бронзовий або золотистий відблиск, мера на хвості мають блакитнуватий відблиск. Махові пера чяорнувато-сині. Нижні покривні пера крил тьмяно-сірі. Лапи пурпурово,червоні.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- D. l. lacernulata (Temminck, 1822) — західна і центральна Ява;
- D. l. williami (Hartert, E, 1896) — східна Ява;
- D. l. sasakensis (Hartert, E, 1896) — острови Балі, Сумбава і Флорес.
Поширення і екологія
Яванські пінони мешкають на Малих Зондських островах. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 400 до 2500 м над рівнем моря. Живляться плодами.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula lacernulata.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).