YaChudo

Пінон новокаледонський

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

?Пінон новокаледонський

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:Голубові (Columbidae)
Рід:Пінон (Ducula)
Вид:Пінон новокаледонський
Біноміальна назва
Ducula goliath
(Gray, 1859)[2]
Синоніми
Carpophaga goliath
Посилання
Вікісховище:Ducula goliath
Віківиди:Ducula goliath
EOL:1049920
ITIS:177374
МСОП:22691754
NCBI:1965268
Fossilworks:371315

Пі́нон новокаледонський[3] (Ducula goliath) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік Нової Каледонії.

Опис

Новокаледонський пінон

Довжина птаха становить 50—52,5 см, вага 600—716 г. Довжина крила становить 33—34 см, довжина хвоста 18—19 см, довжина дзьоба 23—25 мм, довжина цівки 37—43 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, шия, груди і спина світло-сірі або сизувато-сірі. Задня частина шиї, груди і крила мають сріблястий відблиск. Пера на грудях і шиї видовжені і роздвоєні. Верхні покривні пера крил темно-сірі або темно-рудувато-коричневі, нижні покривні пера крил рудуваті. Махові пера чорнуваті зі сріблястим відблиском. Стернові пера чорні з широкими темно-бордовими краями. Підборіддя і горло сизі, груди сірі, живіт пурпурово-бордовий, стегна дещо світліші, пера на них мають широкі охристі краї. Гузка охриста, пера на ній мають чорнуваті стрижні. Райдужки темно-червоні з оранжево-жовтими кільцями, навколо очей червоно-пурпурові кільця. Дзьоб червоний, на кінці чорний, лапи червоні. Молоді птихи мають більш тьмяне забарвлення[5][6].

Поширення і екологія

Новокаледонські пінони мешкають на островах Нова Каледонія і Пен. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в садах та інших лісових масивах. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться плодами. Сезон розмноження триває з червня по грудень, гніздо — платформа з гілочок висотою 8—15 см і шириною 30—40 см, розміщується на дереві, на висоті до 15 м над землею. В кладці одне, рідше два яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція новокаледонських пінонів становить приблизно 100 тисяч птахів. Новокаледонські пінони є традиційним об'єктом полювання для корінного народу канаків, однак масове полювання може бути загрозою для цього виду[7].

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Ducula goliath.
  2. ↑ Gray, George Robert (1859). List of New Caledonian Birds. Proceedings of the Zoological Society of London. part 27: 165.
  3. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
  5. ↑ Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Bloomsbury. с. 319. ISBN 9781408152461.
  6. ↑ Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 557—558. ISBN 9781408135563.
  7. ↑ Barré, Nicolas; Wichatitsky, Michel de Garine; Lecoq, Ronan; Maillard, Jean-Charles (2003). Contributions to the knowledge of the New Caledonian imperial pigeon Ducula goliath (Gray 1859) with emphasis on sexual dimorphism (PDF). Notornis. 50: 155—160. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2022. Процитовано 11 травня 2022.

Джерела

  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).