Пінон довгодзьобий
| ?Пінон довгодзьобий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Пінон (Ducula) |
| Вид: | Пінон довгодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Ducula galeata (Bonaparte, 1855) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ducula galeata |
 Віківиди: | Ducula galeata |
 EOL: | 1049919 |
 ITIS: | 177373 |
 МСОП: | 22691674 |
 NCBI: | 1965248 |
| Fossilworks: | 372809 |
Пі́нон довгодзьобий[2] (Ducula galeata) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Французької Полінезії.
Опис
Довжина птаха становить 50—55 см, вага 900 г. Довжина крила становить 27,8—32,1 см, довжина хвоста 18,1—23,1 см, довжина дзьоба 19—27 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Восковиця збільшена, покрив з білого пір'я. Голова, горло і груди сіруваті, живіт коричнюватий. Верхня частина тіла, крила і хвіст темно-зелені з блакитнувато-зеленим відблиском. Ніжні покривні пера крил і хвоста чорні. Дзьоб чорний, райдужки кремові, лапи темно-червоні.
Поширення і екологія
Довгодзьобі пінони є ендеміками острова Нуку-Хіва в архіпелазі Маркізьких островів. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, трапляються на бананових і апельсинових плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, лише на заході і північному заході острова, в гірських долинах і на порослих лісом плато, на висоті від 250 до 1300 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема індійським манго, яблучною гуаявою, дрібними плодами фікусів, кордій Cordia і євгеній Eugenia. Розмножуються протягом всього року, гніздо — невелика платформа з гілочок, що розміщується на дереві. В кладці одне біле яйце.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція довгодзьобих пінонів становить від 200 до 250 птахів. Їм загрожує полювання і знищення природного середовища. У 2000 році розпочалася програма по інтродукції довгодзьобого пінона на острів Уа-Гука. Станом на 2008 рік, популяція довгодзьобих пінонів на цьому острові становила 46 птахів, були зафіксовані випадки гніздування.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula galeata.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).