Пінон сірошиїй
| ?Пінон сірошиїй | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Пінон (Ducula) |
| Вид: | Пінон сірошиїй |
| Біноміальна назва | |
| Ducula carola (Bonaparte, 1854) | |
| Підвиди | |
| Див. Підвиди | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ducula carola |
 Віківиди: | Ducula carola |
 ITIS: | 177367 |
 МСОП: | 22691634 |
 NCBI: | 2953382 |
Пі́нон сірошиїй[2] (Ducula carola) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін.
Опис
Довжина птаха становить 32—38 см. У самців лоб, обличчя, тім'я і шия попелясто-сірі, верхня частина тіла темно-сірі. Покривні пера крил сірі, поцятковані чорними плямами і смугами з бронзово-зеленим відтінком. Махові пера чорнуваті з темно-зеленим відблиском. Надхвістя сіро-коричневе з бронзово-зеленим і блакитним відтінком. Верхні покривні пера хвоста чорнуваті з зеленим відблиском, стернові пера чорні з синьо-зеленим відтінком. Підборіддя і горло кремово-білі, скроні сіруваті. Груди темно-сірі з білою плямою у формі півмісяця. Живіт бурий, боки сірі, стегна каштанові. Гузка і нижні покривні пера хвоста чорнуваті. Райдужки білуваті, навколо очей плями голої сизої шкіри. Восковиця і дзьоб біля основи фіолетові або рожевуваті, кінчик дзьоба білий. Лапи фіолетові або рожеві. У самиць верхня частина тіла більш коричнева, біла пляма на грудях відсутня[3][4].
Підвиди
Виділяють три підвиди:[5]
- D. c. carola (Bonaparte, 1854) — острови Лусон, Міндоро і Сібуян;
- D. c. nigrorum (Whitehead, J, 1897) — острови Негрос і Сікіхор;
- D. c. mindanensis (Ogilvie-Grant, 1905) — острів Мінданао.
Поширення і екологія
Сірошиї пінони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах та на узліссях. Зустрічаються зграйками, на висоті до 2400 м над рівнем моря. Ведуть кочовий спосіб життя. Живляться плодами.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція сірошиїх пінонів становить від 3500 до 15 000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання. Підвид D. c. nigrorum, імовірно, вимер.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula carola.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife Guides International. с. 64—65.
- ↑ Kennedy, Robert (2000). A Guide to the Birds of the Philippines. Oxford University Press. pl. 26. ISBN 9780198546689.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).