Пінон гірський
| ?Пінон гірський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Пінон (Ducula) |
| Вид: | Пінон гірський |
| Біноміальна назва | |
| Ducula badia (Raffles, 1822) | |
| Підвиди | |
| Див. Підвиди | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ducula badia |
 Віківиди: | Ducula badia |
 ITIS: | 177362 |
 МСОП: | 22727856 |
 NCBI: | 1463953 |
Пі́нон гірський[2] (Ducula badia) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.
Опис
Гірський пінон є найбільшим представником родини в межах свого ареалу. Його довжина становить 43—51 см, враховуючи хвіст довжиною 15—16,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, шия і нижня частина тіла фіолетувато-сірі, верхня частина тіла і крила коричнево-бордові. Горло біле. Нижні покривні пера крил темно-сірі, махові пера темні, хвіст чорнуватий з сірою горизонтальною смугою. Нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Дзьоб буро-червоний, восковиця червона, райдужки світло-сірі, навколо очей темно-червоні кільця, лапи буро-червоні.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- D. b. insignis Hodgson, 1836 — центральні і східні Гімалаї (від центрального Непалу до річки Брахмапутри);
- D. b. griseicapilla Walden, 1875 — від Північно-Східної Індії до південно-західного і південного Китаю, Індокитаю і М'янми, острів Хайнань;
- D. b. badia (Raffles, 1822) — високогір'я Малайського півострова, Суматра, Ніас, Калімантан і захід Яви.
Брунатний пінон раніше вважався підвидом гірського пінона, однак був визнаний окремим видом у 2021 році.
Поширення і екологія
Гірські пінони мешкають в Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Бангладеш[4], Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в мангрових лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 2550 м над рівнем моря в Гімалаях та на висоті до 2200 м над рівнем моря на Суматрі. Гніздяться переважно на висоті понад 500 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів і мускатників. Сезон розмноження в Гімалаях триває з березня по квітень, в Південно-Східній Азії з січня по травень. Перед початком розмноження гірські пінони токують і виконують демонстраційні польоти. Гніздо — платформа з гілочок, що розміщується на дереві, на висоті від 5 до 8 м над землею. в кладці одне, рідше два яйця. Насиджують і самиці, і самці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula badia.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Red List of Bangladesh Volume 3: Birds (PDF). Portals.iucn.org. с. 190. Процитовано 23 березня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).