Дотідеоміцети
| ?Дотідеоміцети | |
|---|---|
 Репродуктивні конідії Venturia inaequalis, що проривають кутикулу листка дикої яблуні | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Відділ: | Аскомікотові гриби (Ascomycota) |
| Підвідділ: | Pezizomycotina |
| Клас: | Дотідеоміцети (Dothideomycetes) O.E.Erikss. & Winka (1997) |
| Підкласи та порядки | |
Dothideomycetidae
Pleosporomycetidae
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Dothideomycetes |
 EOL: | 2860895 |
 ITIS: | 610631 |
 NCBI: | 147541 |
| MB: | 501481 |
| IF: | 501481 |
Дотідеоміцети (лат. Dothideomycetes) — найбільший і найрізноманітніший клас аскомікотових грибів. Він містить 11 порядків, 90 родин, 1300 родів і понад 19 000 відомих видів.[1][2] Wijayawardene та ін. у 2020 році додали до класу ще кілька порядків.[3]
Традиційно більшість його представників відносили до локулоаскоміцетів, які не входять до чинної класифікації.[4] Це вказує на те, що кілька традиційних морфологічних ознак у цьому класі не є унікальними, а для визначення класу важливі порівняння послідовностей ДНК.[5]
Назву «локулоаскоміцети» спершу запропонували для всіх грибів, які мають аскольокулярний розвиток.[6] Цей тип розвитку стосується способу, у який формується статева структура, що несе статеві спори (аскоспори). Дотідеоміцети здебільшого утворюють колбоподібні структури, які називають псевдотеціями, хоча існують і інші варіанти форми (наприклад, див. структури, що трапляються у Hysteriales). Під час аскольокулярного розвитку спершу всередині вегетативних клітин гриба утворюються порожнини (локули), а потім формуються всі подальші структури. До них належать аски, які зовні мають товстіший зовнішній шар, крізь який «вибухає» тонший внутрішній шар, наче чортик із табакерки, вивільняючи спори. Тому такі аски називають бітунікатними (зовні двошаровими) або фісситунікатними (за способом вивільнення спор). Після кількох порівнянь послідовностей ДНК тепер зрозуміло, що інша група грибів, яка має ці самі ознаки, лише віддалено споріднена з ними. Це «чорні дріжджі» підкласу Chaetothyriomycetidae (Евроціоміцети).[7] Це означає, що локулоаскоміцети не становили природної групи.
Найвідомішими представниками цього класу є кілька важливих рослинних патогенів (як-от Phaeosphaeria nodorum та Venturia inaequalis). Проте більшість описаних видів трапляються або як ендофіти, або як сапроби, що ростуть на деревинних рештках, опалому листі чи гної. Менша кількість існує у вигляді лишайників[8], а єдиний вид, Cenococcum geophilum, може утворювати мікоризні асоціації з корінням рослин.[9]
Див. також
- Список таксонів Dothideomycetes incertae sedis
Примітки
- ↑ Kirk PM, Cannon PF, Minter DW, Stalpers JA (2008). Dictionary of the Fungi (вид. 10th). Wallingford: CABI. с. 221. ISBN 978-0-85199-826-8.
- ↑ Schoch CL, Crous PW, Groenewald JZ, Boehm EW, Burgess TI, De Gruyter J, De Hoog GS, Dixon LJ, Grube M, Gueidan C, Harada Y, Hatakeyama S, Hirayama K, Hosoya T, Huhndorf SM, Hyde KD, Jones EB, Kohlmeyer J, Kruys Å, Li YM, Lücking R, Lumbsch HT, Marvanová L, Mbatchou JS, McVay AH, Miller AN, Mugambi GK, Muggia L, Nelsen MP, Nelson P, Owensby CA, Phillips AJ, Phongpaichit S, Pointing SB, Pujade-Renaud V, Raja HA, Rivas Plata E, Robbertse B, Ruibal C, Sakayaroj J, Sano T, Selbmann L, Shearer CA, Shirouzu T, Slippers B, Suetrong S, Tanaka K, Volkmann-Kohlmeyer B, Wingfield MJ, Wood AR, Woudenberg JH, Yonezawa H, Zhang Y, Spatafora JW (2009). A class-wide phylogenetic assessment of Dothideomycetes. Studies in Mycology. 64: 1—15. doi:10.3114/sim.2009.64.01. PMC 2816964. PMID 20169021.
- ↑ Wijayawardene, Nalin; Hyde, Kevin; Al-Ani, Laith Khalil Tawfeeq; Somayeh, Dolatabadi; Stadler, Marc; Haelewaters, Danny та ін. (2020). Outline of Fungi and fungus-like taxa. Mycosphere. 11: 1060—1456. doi:10.5943/mycosphere/11/1/8. hdl:10481/61998.
- ↑ Hibbett DS, Bidenra M, Bischoff JF, Blackwell M, Cannon PF, Eriksson OE, Huhndorf S, James T, Kirk PM, Lücking R, Lumbsch T, Lutzoni F, Matheny PB, Mclaughlin DJ, Powell MJ, Redhead S, Schoch CL, Spatafora JW, Stalpers JA, Vilgalys R, Aime MC, Aptroot A, Bauer R, Begerow D, Benny GL, Castlebury LA, Crous PW, Dai YC, Gams W, Geiser DM, Griffith GW, Gueidan C, Hawksworth DL, Hestmark G, Hosaka K, Humber RA, Hyde K, Ironside JE, Koljalg U, Kurtzman CP, Larsson KH, Lichtwardt R, Longcore J, Miadlikowska J, Miller A, Moncalvo JM, Mozley-Standridge S, Oberwinkler F, Parmasto E, Reeb V, Rogers JD, Roux C, Ryvarden L, Sampaio JP, Schüßler A, Sugiyama J, Thorn RG, Tibell L, Untereiner WA, Walker C, Wang Z, Weir A, Weiß M, White MM, Winka K, Yao YJ, Zhang N (2007). A higher-level phylogenetic classification of the Fungi. Mycological Research. 111 (Pt 5): 509—47. doi:10.1016/j.mycres.2007.03.004. PMID 17572334.
- ↑ Lumbsch HT, Huhndorf S (2007). Whatever happened to the pyrenomycetes and loculoascomycetes?. Mycological Research. 111 (Pt 9): 1064—1074. Bibcode:2007MycR..111.1064L. doi:10.1016/j.mycres.2007.04.004. PMID 18029164.
- ↑ Luttrell ES, 1951. Taxonomy of Pyrenomycetes. University of Missouri Studies 24, 1–120.
- ↑ Geiser, DM; Gueidan, C; Miadlikowska, J; Lutzoni, F; Kauff, F; Hofstetter, V; Fraker, E; Schoch, CL; Tibell, L та ін. (2006). Eurotiomycetes: Eurotiomycetidae and Chaetothyriomycetidae. Mycologia. 98 (6): 1053—1064. doi:10.3852/mycologia.98.6.1053. PMID 17486980.
- ↑ Nelsen MP, Lücking R, Grube M, Mbatchou JS, Muggia L, Rivas Plata E, Lumbsch HT (2009). Unravelling the phylogenetic relationships of lichenised fungi in Dothideomyceta. Studies in Mycology. 64: 135—44. Bibcode:2009StMyc..64..135N. doi:10.3114/sim.2009.64.07. PMC 2816970. PMID 20169027.
- ↑ LoBuglio KF, Berbee ML, Taylor JW (1996). Phylogenetic origins of the asexual mycorrhizal symbiont Cenococcum geophilum Fr. and other mycorrhizal fungi among the ascomycetes. Molecular Phylogenetics and Evolution. 6 (2): 287—94. Bibcode:1996MolPE...6..287L. doi:10.1006/mpev.1996.0077. PMID 8899729.
Посилання
- Tree of Life Dothideomycetes
- Schoch, Conrad L.; Spatafora, Joseph W.; Lumbsch, H. Thorsten; Huhndorf, Sabine M.; Hyde, Kevin D.; Groenewald, Johannes Z.; Crous, Pedro W. (2009). A phylogenetic re-evaluation of Dothideomycetes. Studies in Mycology. Т. 64. CBS-KNAW Fungal Biodiversity Centre. с. 1–15S10. doi:10.3114/sim.2009.64.01. ISBN 978-90-70351-78-6. ISSN 1872-9797. PMC 2816964. PMID 20169021.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).