Dominus ac Redemptor

Dominus ac Redemptor (лат. «Господь і Викупитель») — папське бреве, видане Папою Римським Климентом XIV 21 липня 1773 року, яким було офіційно розпущено та ліквідовано орден єзуїтів (Товариство Ісуса). Документ став кульмінацією тривалого політичного тиску на Святий Престол з боку католицьких монархій Європи.

У середині XVIII століття Товариство Ісуса опинилося в центрі гострих політичних і релігійних конфліктів. Завдяки значному впливу на освіту, королівські двори та місіонерську діяльність у колоніях, орден викликав незадоволення європейських правителів, які прагнули абсолютного контролю над церквою у своїх державах.

Протягом 1759–1768 років єзуїтів було вигнано з Португалії, Франції, Іспанії, Неаполітанського королівства та Парми. Монархи з династії Бурбонів чинили безперервний дипломатичний тиск на Ватикан, вимагаючи повної ліквідації ордена. Обрання Папи Климента XIV у 1769 році відбулося значною мірою за умови розв'язання цього «єзуїтського питання».

Папа Климент XIV готував документ у суворій таємниці. На відміну від традиційних папських булл, документ був випущений у формі бреве — менш урочистого послання, що за процедурою не потребувало тривалого обговорення в консисторії кардиналів і негайно набувало чинності.

• Обґрунтування: Папа наголошував, що головним обов'язком намісника святого Петра є підтримання миру та злагоди в християнському світі. Оскільки діяльність єзуїтів стала джерелом постійних розбратів, їх ліквідація визнавалася необхідною задля загального блага Церкви.
• Скасування інституту: Товариство Ісуса оголошувалося ліквідованим «назавжди і безповоротно». Скасовувалися всі привілеї, статути, посади та звання ордена.
• Майновий статус: Усе майно Товариства підлягало конфіскації та передачі під управління місцевих єпископів або світської влади.
• Доля членів ордена: Ченцям заборонялося вести спільне життя. Вони мали перейти до лав дієцезіального (білого) духовенства або вступити до інших чернечих орденів.

16 серпня 1773 року бреве було офіційно оприлюднене в Римі. Генерал Товариства Лоренцо Річчі був заарештований і ув'язнений у замку Сант-Анджело, де й помер у 1775 році.

Попри тотальний характер заборони, у деяких країнах єзуїти продовжили діяльність. Російська імператриця Катерина II та прусський король Фрідріх II (обидва не були католиками) заборонили оголошувати папське бреве на своїх територіях. Вони цінували освітню систему єзуїтів і зберегли їхні колегії. Саме завдяки структурам у Російській імперії орден зміг вижити як організація.

У 1814 році, після завершення Наполеонівських воєн та зміни політичного клімату в Європі, Папа Пій VII буллою Sollicitudo omnium ecclesiarum повністю відновив Товариство Ісуса, скасувавши дію бреве Климента XIV.

• Єзуїти
• Ліквідація ордену єзуїтів

• Bangert, William V. A History of the Society of Jesus. — St. Louis: Institute of Jesuit Sources, 1986.
• Cordara, Giulio Cesare. De suppressione Societatis Jesu commentarii. — Roma, 1925.