Diggi-Loo Diggi-Ley
| «Diggi-Loo Diggi-Ley» | |
|---|---|
| Пісня Herreys, Herreys, Herreys, Black Ingvarsd і Wahlströmsd | |
| Випущено | 1984 |
| Жанр | поп |
| Мова | шведська |
| Автор слів | Britt Lindeborgd |
| Композитор | Torgny Söderbergd |
«Diggi-Loo Diggi-Ley» (укр. Діггі-Лу, Діггі-Лей) — пісня, записана шведським поп-тріо Herreys (братами Пером, Луїсом і Річардом Геррі). Музику написав шведський композитор Торгні Седерберґ (швед. Torgny Söderberg), а текст — Брітт Ліндеборґ (швед. Britt Lindeborg). Продюсерами виступили Андерс Енгберґ та Торгні Седерберґ. Пісня представляла Швецію на пісенному конкурсі «Євробачення 1984», що проходив у Люксембурзі, і здобула переконливу перемогу.
Передісторія
Створення
Пісня Diggi-Loo Diggi-Ley була написана Торгні Седерберґом на слова Брітт Ліндеборґ. Це життєрадісна танцювальна композиція, виконана у типовому поп-стилі 1980-х років. У тексті йдеться про те, як головний герой одного дня випадково знаходить на вулиці пару золотих черевиків. Одягнувши їх, він одразу відчуває нестримне бажання танцювати, ніби потрапляє до «чарівного світу». Тому він бажає, щоб кожен мав таку ж пару взуття. Окрім оригінальної шведськомовної версії, гурт Herreys також записав пісню англійською мовою, текст до якої написав Пер Геррі[1].
Євробачення
25 лютого 1984 року пісня Diggi-Loo Diggi-Ley у виконанні Herreys взяла участь у 23-му випуску шведського національного відбору Melodifestivalen («Мелодіфестивален»). Вона отримала 49 балів і здобула перемогу. Оскільки цей фестиваль використовувався шведським телемовником Sveriges Television (SVT) для вибору представника на 29-му пісенному конкурсі «Євробачення», гурт Herreys став офіційним делегатом від Швеції[2].
5 травня 1984 року відбувся фінал «Євробачення» у Муніципальному театрі в Люксембурзі (організатор — Radio Télévision Luxembourg, RTL). Herreys відкривали конкурс, виступаючи під першим номером, перед представницею Люксембургу Софі Карль із піснею 100 % d'amour. Під час виступу шведів оркестром диригував Курт-Ерік Гольмквіст[3].
За підсумками голосування пісня отримала 145 балів, вигравши конкурс. Під час традиційного фінального нагородження Herreys виконали свою переможну композицію наполовину шведською, наполовину англійською мовами[4]. Вони стали третіми переможцями в історії конкурсу, які виступали під найпершим стартовим номером, після гурту Teach-In у 1975 році та Brotherhood of Man у 1976 році. З того часу жодна пісня, що виконувалася першою або другою, не здобувала головного призу[5]. Наступного 1985 року естафету переможця перейняла пісня La det swinge дуету Bobbysocks, що представляв Норвегію.
Попри визнання, яке пісня має сьогодні, напередодні конкурсу вона не вважалася очевидним фаворитом. Букмекери з Ladbrokes віддавали перевагу пісням Terminal 3 (Ірландія) та I treni di Tozeur (Італія), тому перемога Швеції стала для багатьох великою несподіванкою. Шведський співак і колишній учасник «Євробачення» Томмі Черберг у пресі жартома назвав гурт «танцюючими дезодорантами», і це дещо зневажливе прізвисько закріпилося за ними на батьківщині[6]. Водночас безглузда і весела назва пісні вдало перегукувалася з попередніми хітами Євробачення, такими як Boom Bang-a-Bang, Ding-a-dong та La, la, la.
Після конкурсу
Пісня досягла значної популярності серед шанувальників «Євробачення». На її честь навіть було названо найбільший в інтернеті архів текстів пісень конкурсу — домен diggiloo.net.
Річард Геррі, соліст гурту, виконав пісню Let Me Be the One (британська заявка 1975 року) в рамках інтервал-акту на концерті до 50-річчя конкурсу Congratulations: 50 Years of the Eurovision Song Contest, що відбувся 22 жовтня 2005 року в Копенгагені[7]. Усі троє учасників гурту знову об'єдналися, щоб виконати Diggi-Loo Diggi-Ley (сумішшю англійської та шведської мов) у ювілейному шоу до 60-річчя «Євробачення» Eurovision Song Contest's Greatest Hits 31 березня 2015 року в Лондоні[8]. 9 травня 2024 року гурт виступив із цією піснею наприкінці другого півфіналу Євробачення-2024, що проходив у Мальме, Швеція[9].
Трек-лист
- Diggi Loo — Diggi Ley — 3:05
- Every Song You Sing — 3:34
Чарти
Найвищою позицією пісні стало 2-ге місце у шведському національному чарті синглів (Sverigetopplistan). У британському чарті UK Singles Chart вона досягла 46-ї сходинки.
Тижневі чарти
| Чарт (1984) | Найвища позиція |
|---|---|
| Австрія (Ö3 Austria Top 40) | 11 |
| Бельгія/Фландрія (Ultratop 50) | 3 |
| Велика Британія (UK Singles Chart) | 46 |
| Нідерланди (Dutch Top 40) | 5 |
| Нідерланди (Single Top 100) | 4 |
| Фінляндія (Suomen virallinen lista)[10] | 4 |
| ФРН (Official German Charts) | 18 |
| Швейцарія (Schweizer Hitparade) | 10 |
| Швеція (Sverigetopplistan) | 2 |
Спадщина
- Шведський хеві-метал гурт Black Ingvars створив власну кавер-версію на Diggi-Loo Diggi-Ley для свого альбому Schlager Metal (1998).
- Фінська співачка Мейю Сувас записала версію цієї пісні фінською мовою[11].
- Данський дует Small Talk випустив кавер-версію англійською мовою у своєму концептуальному альбомі Eurovision (2001).
- Назва пісні Diggi-Loo Diggi-Ley стала справжнім символом попкультури 1980-х років у Скандинавії та неодноразово згадувалась у масовій культурі як уособлення «шлягерної епохи».
Примітки
- ↑ Diggi-Loo Diggi-Ley - lyrics. The Diggiloo Thrush (англ.).
- ↑ Melodifestivalen 1984. Sveriges Television Archives (швед.).
- ↑ Eurovision Song Contest 1984. Eurovision Song Contest. 5 травня 1984. RTL / EBU.
- ↑ Eurovision Song Contest 1984 scoreboard. Eurovision Song Contest.
- ↑ O'Connor, John Kennedy (2007). The Eurovision Song Contest – The Official History. UK: Carlton Books. ISBN 978-1-84442-994-3.
- ↑ Thorsson, Leif. Melodifestivalen Genom Tiderna. Premium Publishing, Sweden. 1999 ISBN 91-89136-00-4
- ↑ Congratulations: 50 Years of the Eurovision Song Contest. Eurovision Song Contest. 22 жовтня 2005. DR / EBU.
- ↑ Eurovision Song Contest's Greatest Hits. Eurovision Song Contest. 3 квітня 2015. BBC / EBU. Процитовано 3 квітня 2015.
- ↑ Eurovision Song Contest 2024 second semifinal. Eurovision Song Contest. 9 травня 2024. SVT / EBU.
- ↑ Pennanen, Timo (2021). Herrey's. Sisältää hitin – 2. laitos Levyt ja esittäjät Suomen musiikkilistoilla 1.1.1960–30.6.2021 (PDF) (фін.). Helsinki: Kustannusosakeyhtiö Otava. с. 102. Процитовано 27 червня 2022.
- ↑ Meiju Suvas (1984). Diggi-Loo, Diggi-Ley / Muovailuvahaa (7" single) (фін.). Finnlevy. Процитовано 30 березня 2026.
Посилання
- «Diggi-Loo Diggi-Ley» на Discogs (список релізів)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).