Свистач білоголовий
| ?Свистач білоголовий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Свистач (Dendrocygna) |
| Вид: | Свистач білоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Dendrocygna viduata Linnaeus, 1766 | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Anas viduata Linnaeus, 1766 | |
| Посилання | |
| Dendrocygna viduata | |
| Dendrocygna viduata | |
| 45513541 | |
| 22679763 | |
| Fossilworks: | 373816 |
Свистач білоголовий[2] (Dendrocygna viduata) — вид водоплавних птахів, що гніздиться в Африці на південь від Сахари та в Південній Америці.
Опис
Свистач білоголовий має довгий сірий дзьоб, довгу голову та довгі ноги. У нього чорні шия і голова, а також характерне біла частина голови, що дає їй видову назву, хоча кількість видимого білого кольору має регіональні відмінності. Наприклад, качки з більш чорним забарвленням зазвичай трапляються в Західній Африці, де опади замінюють сухий сезон. Спина і крила від темно-коричневого до чорного, а нижня частина — чорна з дрібною білою смугою на боках. Шия каштанова. Самці і самки мають схоже вбрання. Молоді особини за кольором схожі на дорослих особин, але мають набагато менш контрастний малюнок голови.
Ареал і середовище проживання
Свистач білоголовий має диз'юнктивне поширення та трапляється в Африці та Південній Америці. Є припущення, що вони могли бути перевезені людьми в нові місця по всьому світу. Свистач білоголовий втік або був навмисно випущений у Флоридіи, проте немає доказів того, що ця популяція здатна до розмноження і може зберігатися без постійного випуску з неволі або втечі.[3]
Середовищем проживання є ще прісноводні озера або водойми, з високою рослинністю.
Живляться ці птахи насінням та іншою рослинною їжею.
Екологія
Це численний вид. Переважно осілі, хоча здійснюють місцеві переміщення, які можуть досягати 100 км або більше.
Веде зграйний спосіб життя, в оптимальних умовах зграї можуть нараховувати тисячу і більше птахів, Це галасливі птахи з чітким тринотним свистящим покликом.
Гніздування
Гнізда влаштовують на платформі з гілок невисоко над землею. Інколи гніздиться на деревах. Кладка складається з 8-12 яєць.
Охорона
Свистач білоголовий є одним із видів, на які поширюється Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA).
Галерея
-

-

-

-

-

-

-

-
Молодий птах -
Нестатевозрілий птах -

-
Яйця в оологічній колекції, Тулузький музей
Примітки
- ↑ BirdLife International. Dendrocygna viduata: інформація на сайті МСОП (англ.)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 24 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-10-30 у Wayback Machine.]
Посилання
- Відео, фотографії та звуки про качку-свистуну білолицю в колекції птахів Інтернету
- Текст про види в Атласі південноафриканських птахів .
- 1965 рік. Посібник з поведінки водоплавних птахів: плем'я Dendrocygnini (качки-свистячі) автор Пол Джонсгард
- (2010) Качки, гуси та лебеді світу: плем'я Dendrocygnini (свистячі або деревні качки) Пол Джонсгард
- Treca, B., 1981: Дієта біломорої деревної качки (Dendrocygna viduata) в дельті Сенегалу. Oiseau et la Revue Francaise d' Ornithologie 51(3): 219—238
- Menegueti, JO, Burger, MI, Frozi, M., Tavares, AE, Dotto, JC, Fontana, CS, Ramos, RA & Setubal, SS (1988) Nota prévia sobre os comportamentos reprodutivos de Dendrocygna viduata e Dendrocygna no autumnalis Noroeste do Estado de São Paulo. Резюме: XV Congresso Brasileiro de Zoologia. 31/1 та 5/2/1998. с. 468. Курітіба: Федеральний університет Парана.
- http://moscowzoo.ru/docs/C105_402_Klenova_et_al_2002_Berlin.pdf
- http://www.moscowzoo.ru/docs/C105_131_Volodin_et_al_2003_IZN.pdf
- http://www.the-eis.com/data/literature/Oatley_1986_SA_J_Wildl_Res_16_waterfowl.pdf
- http://horizon.documentation.ird.fr/exl-doc/pleins_textes/pleins_textes_6/colloques2/010008478.pdf
- http://www.tau.ac.il/lifesci/zoology/members/yom-tov/articles/Factors.pdf
- http://www.bsc-eoc.org/download/lpwwrf%20wfwd%20nutrients.pdf
- http://digital.bl.fcen.uba.ar/Download/008_ElHornero/008_ElHornero_v010_n03_articulo209.pdf
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).