Вагабунда маскова
| ?Вагабунда маскова | |
|---|---|
 Вагабунда маскова | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Воронові (Corvidae) |
| Рід: | Вагабунда (Dendrocitta) |
| Вид: | Вагабунда маскова |
| Біноміальна назва | |
| Dendrocitta frontalis Horsfield, 1840 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Dendrocitta frontalis |
 Віківиди: | Dendrocitta frontalis |
 EOL: | 916509 |
 ITIS: | 559702 |
 МСОП: | 22705849 |
 NCBI: | 1200960 |
Вагабунда маскова[2] (Dendrocitta frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae).[3] Мешкає в Азії.
Опис
Довжина птаха становить 38 см, вага 100 г. Голова, горло і верхня частина грудей чорні, також чорними є махові пера на хвості і крилах. Тім'я, задня частина шиї і плечі білі, верхня частина спини і нижня частина грудей світло-сірі або білі. Крила, спина і гузка світло-коричневі. Дзьоб і лапи чорні, очі темно-карі.
Поширення і екологія
Ареал маскової вагабунди простягається смугою від південно-східних схилів Гімалаїв і долини Брахмапутри через південно-східний Бутан до заходу китайської провінції Юньнань і через схід Ассаму, Аруначал-Прадеш і південно-східний Тибет до центрально-північної М'янми. Окрема популяція маскових вагабунд мешкає на півночі В'єтнаму.
Маскові вагабунди живуть в рівнинних і гірських субтропічних лісах, а також в бабмбукових лісах.
Раціон
Це всеїдні птахи, які харчуються здебільшого безхребетними і їх личинками, а також фруктами, ягодами, насінням і зерном. Маскові вагабунди ведуть денний спосіб життя, здобич часто ловлять в польоті.
Розмноження
Маскові вагабунди є моногамними птахами. Сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздо чашоподібне, будується парою птахів і розміщується на узліссі, серед бамбукових запростей. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 20 днів. Пташенята стають самостійними через півтора місяця після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Dendrocitta frontalis. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Crows, mudnesters, birds-of-paradise (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 10 січня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).