Delirium (гурт)

Delirium
Концерт у клубі Модуль (Дніпро, 2021)
Основна інформація
Жанри	постпанк, дарквейв, нова хвиля
Роки	2017 — теперішній час
Країна	Україна
Місто	Слов’янськ
Лейбл	electricity
Склад	Іван Приходченко Єгор Кіктенко
Колишні учасники	Роман Смик Олександр Гармаш Павло Приходько Аліна Горєлова Віталій Перець Костянтин Сахін

Delirium — український постпанк-гурт зі Слов'янска, заснований у 2017 році. Його музика сполучає елементи постпанка, дарквейву та готик-року.^[1] Перший альбом гурту, «Память», вийшов наступного року. З того часу гурт регулярно випускає нові релізи та виступає з концертами по всій Україні. Склад Delirium постійно змінювався, проте постійним учасником залишається Іван Приходченко.

Ідея створити гурт належала їхній спільній подрузі, яка була у першому складі колективу. Тоді вони з'їздили на концерт іншого постпанк-гурту і настільки були вражені, що подумали: «Ми хочемо так само». На той момент український постпанк був дуже збідненим. Але, на щастя, є лейбл «electricity», який активно просуває українську інді-музику. Delirium також знаходяться у складі цього об'єднання.^[1]

Delirium з латинської перекладається як «безумство», «маячня», «марити», «біла гарячка». Ідею назви гурту підкинула вже інша знайома.

Ща час існування гурту було випущенно кілька повноформатних альбомів, такі як «Память» (2018), «Место наших встреч» (2019), «Post Factum» (2020), «Некролог» (2022), «Схід» (2024), а також сингли «Принцесса постпанка» (2020), «Изоляция» (2020), «Затерянные (feat. Povod)» (2021), «Цербер» (2021), «Холод» (2022), «Зовсім не той» (2022), «Хіть» (2022), «L.» (2023), «Місто (feat. 77PID'YIZD)» (2023), «Санація» (2024), «Сяйво Зірниць» (2025), «Літо» (2025).^[2]

Також разом з іншими учасниками лейблу «electricity» було випущено кілька збірок, до яких долучилась Delirium зі своїми синглами «Супруг» («Электричество № 1»),^[3] «Холод» («Ukrainian Indie for Independence»),^[4] «Люди» («Ukrainian Indie for Independence pt.‖»),^[5] «З речами на вихід» («Ukrainian Indie for Independence pt. 3»)^[6]

Під час повномасштабної війни гурт не припинив своє існування, а навпаки — почав випускати нові пісні, вже українською мовою. Перехід на українську відбувся з пісні «Зовсім не той». Тоді Іван Приходченко і гітарист Роман Смик вже покинули Слов'янськ. Але переїзд їм не завадив створювати нову музику, бо нарисами вони ділилися по перевіреній схемі — через мережу.^[7]

У 2024 році Delirium випустив альбом «Схід», присвячений рідному краю. У інтерв'ю з «a closer listen» Іван зазначив, перед створенням нового альбому «Схід», основний склад гурту майже два роки не писав пісень. До цього за місяць до повномасштабного російського вторгнення було випущено спільний альбом «Некролог». Після цього учасники гурту підтримували зв'язок і спілкувалися, а частина учасників зробила перерву в участі в гурті. Проте сам Іван продовжував працювати з друзями з інших гуртів, в результаті чого було створено кілька синглів і відбулися гастролі по Україні з низкою концертів. На початку 2024 року Іван з Єгором відновили творчу роботу і почали працювати над новими піснями^[8]

У тому ж інтерв'ю басист Єгор Кіктенко висловився стосовно змісту альбому:

Альбом розповідає про наш край, де ми виросли та закохалися, що з ним сталося в останні роки жорстокої війни, наш біль з усіма сучасними перипетіями. Тому він дуже актуальний.^[8]

На початку 2026 року гурт випустив міні-альбом «Спіраль Мовчання», який фактично є продовженням попереднього LP «Схід».^[9]

Окрім Івана та Єгора у створенні альбому також взяли участь Віталій Перець (Sportcafé) та Костянтин Сахін (plaaaato), які допомагали з живими виступами та написанням пісень в перші роки після переїзду гурту до столиці.^[9]

Першочергово «Спіраль Мовчання» планувався як LP, але в процесі зведення альбом потрапив у справжнє виробниче пекло, тому був скорочений до розміру ЕP. Ось як про це згадує Іван:

Морально це був дуже виснажливий процес, не хотілося переживати це по новому колу, тому ми вирішили опублікувати те, що встигли зробити, доки остаточно не втомились і написані пісні ще відгукались у середині нас самих.^[9]