Dassault/Dornier Alpha Jet

Dassault/Dornier Alpha Jet
Dassault/Dornier Alpha Jet
Призначення:	Штурмовик, Навчально-тренувальний літак
Перший політ:	26 жовтня 1973
Прийнятий на озброєння:	4 листопада 1977
Розробник:	Dornier і Dassault Aviation
Виробник:	Dassault Aviation, Dornier
Всього збудовано:	480
Екіпаж:	2 особи
Dassault/Dornier Alpha Jet у Вікісховищі

Dassault/Dornier Alpha Jet — це легкий штурмовий та навчально-тренувальний реактивний літак, спільного виробництва Dassault Aviation з Франції та Dornier Flugzeugwerke з Німеччини. Він був розроблений спеціально для виконання навчально-тренувальних і легких штурмових місій, а також для виконання цих завдань більш ідеально, ніж перше покоління навчально-тренувальних літаків, які йому передували. Після конкурсу проект, представлений командою Breguet Aviation, Dassault Aviation і Dornier Flugzeugwerke, спочатку позначений як TA501, був обраний і згодом виготовлений як Alpha Jet.

Повітряно-космічні сили Франції та ВПС Німеччини закупили Alpha Jet у великих кількостях, перший в основному як навчально-тренувальний літак, а останні вирішили використовувати його як легку штурмову платформу. У результаті скорочення військової авіації після холодної війни Німеччина вирішила зняти з експлуатації свій власний парк літаків Alpha Jet у 1990-х роках і перепродала багато з цих літаків як військовим, так і цивільним операторам. Alpha Jet був прийнятий на озброєння кількома військово-повітряними силами по всьому світу, а також активно використовувався в бойових діях деякими з цих операторів.

• Alpha Jet A: Штурмовик, який використовувався Німеччиною.
• Alpha Jet E: Навчальна версія, яка використовувалась Францією та Бельгією.
• Alpha Jet 2: Розробка Alpha Jet E, оптимізована під штурмовик. Спочатку ця версія мала назву «Alpha Jet NGAE».
• Alpha Jet MS1: Версія з підтримкою, зібрана в Єгипті.
• Alpha Jet MS2: Покращена версія з новим авіонікою, модернізованим двигуном, ракетами Magic Air-to-Air і скляною кабіною Lancier.
• Alpha Jet ATS (Advanced Training System): Версія, оснащена багатофункціональними елементами керування та скляною кабіною, яка навчатиме пілотів використанню навігаційних та штурмових систем винищувачів останнього та майбутнього поколінь. Цю версію також називали «Alpha Jet 3» або «Lancier».
• Alpha Jet Al-Ghait: Один марокканський Alpha Jet E, модифікований метеорологічним радаром Sperry Corporation|Sperry/Honeywell Primus 300SL; відомий як Al-Ghait (Дощ)^[1] і факельним дозатором AN/ALE-40 Chaff, модифікованим для висіву хмар.^[2]

Дані взяті з Jane's All The World's Aircraft 1982-83^[3] та Flight International^[4].

• Екіпаж: 2 людини
• Довжина: 13.23 м
• Розмах крила: 9.11 м
• Висота: 4.19 м
• Площа крила: 17.5 м²
• Коефіцієнт видовження крила: 4.8
• Маса порожнього: 3 515 кг
• Маса спорядженого: 5 800 кг
• Максимальна злітна маса: 7 500 кг
• Маса палива у внутрішніх баках: 1 020 кг
• Об'єм зовнішніх паливних баків: 500 л
• Силова установка: 2 × тубореактивні SNECMA Turbomeca Larzac 04-C5
  • Форсажна тяга: 2 × 13 кН

• Максимальна швидкість: 1000 км/год (на рівні моря)
• Посадкова швидкість: 170 км/год
• Швидкість звалювання: 167 км/год
• Бойовий радіус: 610 км
• Перегінний радіус: 1100 км (з ППБ)
• Практичний максимум висоти: 14 630 м
• Швидкопідйомність: 57 м/с
• Навантаження на крило: 414,6 кг/м²
• Максимальне експлуатаційне перевантаження: +12 / -6.4 g
• Злітний розбіг : 410 м
• Посадковий пробіг : 610 м

• Стрілецько-гарматне: Одна 27-мм гармата Mauser BK-27 в центральній коробці зі 150 снарядами або одна 30-мм гармата DEFA в центральній коробці на 150 снарядів
• Точки підвісу: 5, Бойове навантаження: 2 500 кг
  • Ракети «повітря-поверхня»:
    • Дві ракетні групи Matra з вісімнадцятьма ракетами повітря-поверхня SNEB калібру 68 мм кожна або дві ракетні групи CRV7 з дев'ятнадцятьма ракетами калібру 70 мм кожна
  • Бомби:
    • різні бомби (наприклад, касетна бомба Hunting BL755)
  • Паливні баки: 2 х 310 л

 Камерун

• ВПС Камеруну – 27 Alpha Jet MS2 (12 на службі)

 Канада

• Top Aces (навчальний центр) – 30 Alpha Jet A.

 Єгипет

• ВПС Єгипту – 54 Alpha Jet MS2

 Франція

• ВПС Франції – 45 Alpha Jet E

 Марокко

• ВПС Марокко – 24 Alpha Jet E

 Нігерія

• ВПС Нігерії – придбано 24 Alpha Jet E (11 на службі).

 Катар

• ВПС Катару – 6 Alpha Jet E.

 Таїланд

• Королівські ВПС Таїланду – 19 Alpha Jet A (колишні літаки Люфтваффе).

 Того

• ВПС Того – 5 Alpha Jet E

 Австралія

• Top Aces (навчальний центр, Канада) - 3 Alpha Jet A, що використовувались для навчання австралійських сил оборони.

 Бельгія

• Бельгійський повітряний компонент – 33 Alpha Jet E придбані в 1978 році, зняті з експлуатації в 2019 році.

 Німеччина

• Люфтва́ффе – 93 Alpha Jet A

 Кот-д'Івуар

• ВПС Кот-д'Івуару – 7 Alpha Jet E

 Португалія

• ВПС Португалії – 50 Alpha Jet A (придбаних в Люфтва́ффе в 1993). Виведені з експлуатації в 2018.

 Велика Британія

• QinetiQ – 12 Alpha Jet A (колишні літаки Люфтва́ффе), виведені з експлуатації в 2018^[5].