Вовче лико запашне
| ?Вовче лико запашне | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Streptophytina |
| — | Ембріофіти (Embryophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Euphyllophyta |
| — | Насінні (Spermatophyta) |
| — | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Родина: | Тимелеєві (Thymelaeaceae) |
| Рід: | Вовче лико (Daphne) |
| Вид: | Вовче лико запашне |
| Біноміальна назва | |
| Daphne cneorum L., 1753 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Daphne cneorum |
 Віківиди: | Daphne cneorum |
 EOL: | 5468243 |
| IPNI: | 831193-1 |
 ITIS: | 845802 |
 NCBI: | 224033 |
Вовче лико запашне[1], во́вчі я́годи паху́чі[2], (Daphne cneorum L.) — вид рослин родини тимелеєвих (Thymelaceae).
Ботанічні характеристики
Кущ 10–30 см заввишки, з родини тимелейових з багаторічними листками на пагонах. Квіти темно-рожеві, з біло-запушеними короткими квітконіжками. Лопаті оцвітини і приквітки притиснуто-запушені. Листки шкірясті, багаторічні, лопатоподібні (8–16 мм завдовжки). Плід — жовто-бура шкіряста кістянка. Росте в соснових лісах, на крейдяних або мергелистих схилах у Лісостепу. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Росте в соснових лісах, на схилах з близьким заляганням крейди. Зрідка трапляється на правобережному Поліссі, північному Поділлі та в Лісостепу.
Естетичні характеристики
Реліктова рослина третинного періоду. Має запашні квіти. Завдяки цьому в країнах Європи, де він зростає у горах, дістав назву «альпійській бузок». Рослина заслуговує широкого використання в культурі, бо має дуже високі декоративні якості.
Охорона
Вид включений до Червоної книги України. Винищується для продажу в букетах та при вирубуванні лісів з подальшою посадкою сосни, яка витісняє іншу рослинність. Потребує ретельної охорони. Вовче лико запашне охороняється на Черкащині в ботанічних заказниках — Русько-Полянському, Гайдарове та Михайлівському.
Близький вид
Вовче лико звичайне (Daphne mezereum L.)
Примітки
- ↑ Daphne cneorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с.
Література
- Заверюха Б. В., Шемчушенко Ю. С., Бабенко В. І.. Рослини Червоної книги. — Київ. — Урожай. — 1985.
- Червона книга України
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).