YaChudo

Вовчі ягоди кущові

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Вовчі ягоди кущові
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Вовчеликові (Thymelaeaceae)
Рід: Вовче лико (Daphne)
Вид:
Вовчі ягоди кущові (D. arbuscula)
Біноміальна назва
Daphne arbuscula
Čelak., 1890

Вовчі ягоди кущові[1], вовче лико кущове (Daphne arbuscula) — вид квіткових рослин з родини вовчеликових (Thymelaeaceae). Видовий епітет arbuscula означає «як маленьке дерево».

Біоморфологічна характеристика

Це вічнозелений невисокий кущ з багаторічним листям[2] заввишки 10–35 см. Гілки лежачі чи висхідні. Листки шкірясті, від вузько-зворотно-ланцетних до лінійних, згорнуті по краю, тупі на верхівці, скупчені на кінцях гілочок. Квітки по 3–8 на кінцях гілок, рожеві, рідше білі, запашні. Плід кісточковий, але кущ рідко дає плоди[3].

Середовище проживання

Ендемік Словаччини, де трапляється на плато Муранська планина; на висотах від 590 до 1330 метрів. У минулому вид був більш поширений, але сьогодні зостався лише на території ≈ 95 км²[2][4].

Зростає на скелях, узліссях, гребенях, терасах, іноді осипах, на вапняковому та доломітовому субстраті. Віддає перевагу відкритим або малозатіненим схилам, які відкриті на південь, але також часто зустрічається на північних схилах і рідше в реліктових соснових лісах[2].

Практичне значення

Різні сорти цієї рослини використовуються як рослини для альпінарію[2].

Охорона

Daphne arbuscula охороняється в Європі і занесений до Додатку І Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток ІІ. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[1][5] У Словаччині рослина має статус EN[2].

Основні загрози – збір рослин, посухи та забруднення повітря. Останні загрози послаблюють рослини та роблять їх більш вразливими для шкідників. Альпінізм і скелелазіння також можуть вплинути на цю рослину[2].

Джерела. Примітки

  1. ↑ а б Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 69)
  2. ↑ а б в г д е Bilz, M. (2011). Daphne arbuscula. The IUCN. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 30.01.2022. (англ.)
  3. ↑ Ladislav Hoskovec (2007). Daphne arbuscula. botany.cz. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 30.01.2022. (англ.)
  4. ↑ Daphne arbuscula. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30.01.2022. (англ.)
  5. ↑ Закон України про ратифікацію Бернської конвенції

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).