Culcita macrocarpa
| Culcita macrocarpa | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Cyatheales |
| Родина: | Culcitaceae |
| Рід: | Culcita |
| Вид: | C. macrocarpa
|
| Біноміальна назва | |
| Culcita macrocarpa | |
Culcita macrocarpa — вид рослин з родини Culcitaceae. Етимологія: makros — «великий», carpos — «фрукт».
Опис
Це наземна багаторічна вічнозелена рослина з товстим, повзучим кореневищем. Кореневище може досягати більше метра в довжину. Черешок зазвичай має ту ж довжину, що і лист. Спори ниркоподібні, захищені індузієм, дозрівають з березня по квітень.
Поширення. Екологія
Батьківщина: Іспанія (вкл. Канарські острови), Гібралтар, Азорські острови, Мадейра (Португалія). Натуралізований: Португалія. Росте в районах з підвищеною вологістю в ґрунті й атмосфері та з невеликими коливаннями температури. Ідеальний субстрат для розвитку: органічні кислі ґрунти, багаті гумусом, розташований в темних і кам'янистих місцях. Найсприятливішим місцем проживання є ліси прибережних районів.
Охорона
Стан окремих природних популяцій виду в межах ареалу перебуває в нестабільному стані. Саме тому він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «вид, близький до стану загрози зникнення».[1] У ряді регіонів спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження додаткових охоронних заходів. Тому, Culcita macrocarpa занесений також до Додатку І Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні) та Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток ІІ. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[2]
Галерея
Примітки
- ↑ Culcita macrocarpa в Червоному списку МСОП
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 48)
Посилання
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora Vascular [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
| Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).