YaChudo

Cross Game

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Cross Game
Обкладинка першого тому-танкобону із зображенням Ко (ліворуч) та Вакаби
クロスゲーム
Kurosu Gēmu
Жанр
Аудиторіясьонен[4][5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Манґа
АвторМіцуру Адачі
ВидавецьShogakukan
ІмпринтShōnen Sunday Comics
ЖурналWeekly Shōnen Sunday
Період випуску27 квітня 2005  — 17 лютого 2010
Кількість томів17
Телевізійний аніме-серіал
РежисерОсаму Секіта
Продюсер
  • Шюнджі Аокі (1–13)
  • Фукаші Адзума (14–26)
  • Шінносуке Вада (27–50)
  • Наохіко Фуруїчі
СценаристМічіхіро Цучія
КомпозиторКотаро Накаґава
СтудіяSynergySP
МережаTXN (TV Tokyo)
Період показу5 квітня 2009  — 28 березня 2010
Кількість серій50

Cross Game (яп. クロスゲーム, Kurosu Gēmu) — японська бейсбольна манґа, написана та проілюстрована Міцуру Адачі. Вона публікувалася у журналі шьонен-манґи видавництва Shogakukan Weekly Shōnen Sunday з квітня 2005 року по лютий 2010 року, а її глави були зібрані в 17 томів-танкобонів. Серію було адаптовано у 50-серійний аніме-телесеріал, який транслювався на мережі TV Tokyo з квітня 2009 року по березень 2010 року.

Cross Game — це історія про Ко Кітамуру та чотирьох сестер Цукішіма з сусідського будинку: Ічійо, Вакабу, Аобу та Моміджі. Вакаба та Ко народилися в один день в одній лікарні і є настільки близькими, що Вакаба ставиться до Ко як до свого хлопця, хоча офіційно про це не оголошено, тоді як Аоба, яка на рік молодша за них, ненавидить те, як Ко «забирає» в неї сестру. Після того, як Вакаба гине в нещасному випадку, Ко та Аоба повільно зближуються, прагнучи здійснити останню мрію Вакаби — побачити, як вони грають на шкільному бейсбольному чемпіонаті на стадіоні «Кошіен». Манґа поділена на кілька частин. Перша частина, яка складається з першого тому, є прологом, що розгортається в часи, коли головні герої навчаються в початковій школі, і закінчується трагедією. Друга частина починається через чотири роки, коли Ко навчається на третьому курсі середньої школи, і триває до літа його третього року в старшій школі. Третя частина продовжує історію без перерви, закінчуючись поїздкою Ко та Аоби на Кошіен.

У 2009 році Cross Game здобула 54-ту Премію манґи Shogakukan у категорії шьонен. Як манґа, так і її аніме-адаптація загалом були добре прийняті критиками.

Сюжет

Ко Кітамура, син власника магазину «Kitamura Sports», живе неподалік від бейсбольного центру, яким керує родина Цукішіма. Обидві родини підтримують давню дружбу, а їхні діти часто бувають у гостях одне в одного. Оскільки Ко та Вакаба Цукішіма одного віку й часто проводять час разом, молодша сестра Вакаби, Аоба, обурюється через увагу, яку він їй приділяє. Аоба демонструє природний талант пітчера, тоді як Ко таємно тренується, щоб зрівнятися з нею у майстерності, попри те, що зовні виявляє мало інтересу до бейсболу. Їхнє життя змінюється, коли Вакаба тоне під час нещасного випадку у п'ятому класі.

У середній школі Ко продовжує свої таємні тренування. Вступаючи до старшої школи Сейшю, він приєднується до бейсбольного клубу разом із друзями дитинства Акаїші та Наканіші. Однак виконувач обов'язків директора призначає нового головного тренера, який набирає студентів за обміном як елітних гравців, формуючи основний склад під керівництвом зіркового спортсмена Юхея Адзуми. Відмовившись від оцінювальних тестів, Ко та його друзі потрапляють до дублюючого складу під керівництвом колишнього тренера Маено, тренуючись на майданчику середньої школи. Напруга між двома командами зростає, кульмінацією чого стає запеклий товариський матч, у якому дублюючий склад зазнає мінімальної поразки.

Під час літніх канікул, поки основний склад змагається у префектурних відбіркових матчах на Кошіен, Маено тренує дублерів у закритій початковій школі за допомогою загадкового наставника. Вони проводять шість тренувальних матчів проти сильних регіональних команд. Коли виконувач обов'язків директора вирішує розформувати дублюючий склад, Маено вимагає вирішального матчу-реваншу: програвша команда та її тренер мають піти. За участю Аоби дублюючий склад здобуває важку перемогу, що призводить до розформування основного складу та переведення головного тренера й виконувача обов'язків директора.

Наступної весни Ко переходить на другий курс, а Аоба вступає до Сейшю. Юхей залишається і переїжджає до Ко після закриття гуртожитку основного складу. Оновлена команда здобуває перемогу над старшою школою Санно у першому раунді літнього префектурного турніру, але поступається Рюо в додаткових іннінгах у другому раунді. Рюо проходить на Кошіен, доходячи до півфіналу, а пізніше виграє весняний турнір.

Під час літніх канікул Акане Такіґава — дівчина, надзвичайно схожа на Вакабу, — поселяється по сусідству з Ко, що бентежить його, Аобу та Акаїші, який мав почуття до Вакаби. Акане товаришує з компанією й починає працювати в кав'ярні родини Цукішіма. Романтична напруга зростає, коли Юхей виявляє інтерес до Аоби, а Джунпей Адзума, брат Юхея, стає помічником тренера після обіцянки одружитися з Ічійо, якщо Сейшю потрапить на Кошіен.

Медіа

Манґа

Написана та проілюстрована Міцуру Адачі, манґа Cross Game публікувалася у журналі шьонен-манґи видавництва Shogakukan Weekly Shōnen Sunday з 27 квітня 2005 року[7] по 17 лютого 2010 року[8][9]. Серія поділена на кілька частин. Перша частина, «Сезон Вакаби», складається з першого тому і розгортається, коли головні герої навчаються в початковій школі. Друга частина, «Сезон Аоби», що охоплює томи з 2 по 14 (із нумерацією глав, відновленою з 1), починається через чотири роки, коли Ко навчається на третьому курсі середньої школи, і триває у старшій школі. У жовтні 2008 року вихід серії було призупинено наприкінці Другої частини[10], а відновлено в березні 2009 року з початком Третьої частини, яка не має назви та охоплює томи з 15 по 17, коли Ко навчається влітку на третьому курсі старшої школи. Shogakukan зібрав її 160 окремих глав у сімнадцяти томах-танкобонах, випущених з 2 вересня 2005 року[11] по 16 квітня 2010 року[12].

Серія ліцензована у Франції видавництвом Editions Tonkam[13], в Італії — Flashbook Editore[14], у Південній Кореї — Daiwon C.I.[15], у Гонконгу — Jonesky[16], у Тайвані — Chingwin Publishing Group[17], в Індонезії — Elex Media Komputindo[18] та в Таїланді — Vibulkij Publishing[19].

У березні 2010 року Viz Media оголосила про ліцензування серії для випуску в Північній Америці[20][21]. Перший том, що містив перші три томи-танкобони, вийшов 12 жовтня 2010 року[22]. Восьмий і останній том вийшов 13 листопада 2012 року[23].

Аніме

Манґу Cross Game було адаптовано в аніме-телесеріал, створений компаніями TV Tokyo, Shogakukan-Shueisha Productions та SynergySP. Режисером виступив Осаму Секіта, за компонування серіалу відповідав Мічіхіро Цучія, дизайн персонажів розробив Юджі Кондо, а музику написав Котаро Накаґава[24]. Серіал транслювався на мережі TV Tokyo, починаючи з 5 квітня 2009 року, у таймслоті 10:00–10:30 ранку[25]; показ епізодів у синдикації розпочався пізніше у квітні 2009 року на каналі AT-X та інших каналах Японії й завершився 28 березня 2010 року[26]. Перший DVD-диск із серіями вийшов у Японії 24 липня 2009 року[27], а наступні DVD виходили щомісяця.

Початковою музичною темою була пісня «Summer Rain», написана Кентаро Кобучі та виконана дуетом Kobukuro[28]. Вона була випущена компанією Warner Music Japan 15 квітня 2009 року у звичайному та обмеженому виданнях[28][29] і посіла 2-ге місце у чарті синглів Oricon[30]. Завершальна тема для 1–13 серій, «Heartfelt Dream» (яп. 恋焦がれて見た夢, Koi Kogarete Mita Yume), була написана та виконана співачкою Аяка, а аранжування зробив Шінтаро Токіта[31]. Вона вийшла як сингл від Warner Music Japan 22 квітня 2009 року[31][32] і досягла 6-го місця в чарті синглів Oricon[33]. Завершальна тема для 14–26 серій, «Orange Days» (яп. オレンジDays, Orenji Days) гурту Squarehood, вийшла як сингл 5 серпня 2009 року[34]. Завершальною темою для 27–39 серій була «Moeruyō na Koi ja naikedo» (яп. 燃えるような恋じゃないけど) гурту Tsuru, випущена як сингл 11 листопада 2009 року[35]. Завершальною темою для 40–49 серій була «Rehearsal» (яп. リハーサル, Rihāsaru) Нацуко Кондо. Фінальною завершальною темою для 50-ї серії була «Loving Maiden» (яп. 恋スル乙女, Koisuru Otome), також виконана Кондо.

Viz розпочала стримінг аніме Cross Game у США у травні 2010 року[36][37].

Сприйняття

Cross Game здобула 54-ту Премію манґи Shogakukan у категорії шьонен у 2009 році[38]. Перший том французького видання виграв премію Prix Tam-Tam Dlire Manga 2007 року[39]. Манґа також використовувалася в науковій праці, представленій на конференції Міжнародного товариства досліджень дитячої літератури 2007 року, як приклад розповіді історії з використанням «німих» сцен (сцен без діалогів) для потужної передачі меседжу[40].

Перші два томи японського видання були описані ресурсом Anime News Network як «тихо геніальні» та «найкращий представник жанру повсякденності», із зазначенням, що попри деякі «огріхи в розповіді», немає «нічого порівнянного з тими приємними почуттями, які виникають під час читання цієї серії»[41]. Французьке видання було високо оцінене ресурсом Manga News як «великий успіх»[42] та «чисте задоволення, як зазвичай»[43], відзначаючи серед ключових інгредієнтів «привабливих і кумедних персонажів», поміщених у смішні ситуації[44], доступний стиль малювання[45] та талант Адачі до постановки бейсбольних сцен[46]; Адачі похвалили за його здатність поєднувати «спортивний світ, який він так плекає, і любовні стосунки, які ще не стали реальністю, але так маються на увазі й очікуються»[43], а також за його майстерність у відтворенні зворушливих сцен без слів[47]. Рецензент зазначив, що хоча стиль Адачі не сильно змінився з часів Touch, його раскадровки стали чистішими, а сцені матчів — більш динамічними, ніж раніше[48]. Видання Anime Land похвалило Адачі за його «відчуття еліптичності та постановки»[49], правдоподібність його історій[50], привабливих другорядних персонажів[51] та здатність розвивати гумор всього в одному кадрі[52]. Рецензент стверджував, що подача смерті Вакаби Адачі є «чудовою» і що ця подія «надала справжнього сенсу» історії[53].

Перший епізод аніме-серіалу був названий ресурсом ANN «шедевром нового сезону», де також відзначили музичний супровід як «стриманий, але надзвичайно ефективний»[54]. Двоє рецензентів ANN поставили йому найвищу можливу оцінку, а один зазначив, що поставив би ще вищу оцінку, якби це було можливо[55]. Інший похвалив його «чесне та щире оповідання», зауваживши при цьому, що темп епізоду легко можна було б назвати «майже занадто повільним»[56]. Четвертий рецензент вважав його типовим для аніме-адаптацій Адачі, але зазначив, що якість виробництва була «у кращому випадку посередньою, а часом на межі припустимого»[57].

Кріс Беверідж із Mania.com після перегляду першого епізоду сказав, що серіал мав «відчуття чогось, що більш нагадує стару школу» через округліший дизайн персонажів, що нагадує 1980-ті та 1990-ті роки, назвавши це «чудовим виглядом» із «дивовижною простотою» та деталізованим фоном[58]. Беверідж назвав анімацію «надійною» і заявив, що серіал має «величезний потенціал», що викликає в нього захоплення чекати продовження. Він був вражений тим, як події першого епізоду були опрацьовані у другому, порівнявши темп і стиль із Kimagure Orange Road, який він назвав одним із своїх улюблених серіалів. Йому особливо сподобалося те, як було показано зародження романтики між Ко та Вакабою за часів початкової школи і як це вплинуло на поточні стосунки між Ко та Аобою[59].

Беверідж назвав третій епізод «стриманим», із повільнішим темпом, що допомагає почати розкривати справжню природу кількох персонажів[60], а хороший темп продовжується і в четвертому епізоді, де розвивається динаміка між Акаїші, Наканіші та Ко[61]. Беверідж похвалив розкриття персонажів у п'ятому епізоді, назвавши взаємодію Ко та Аоби «дуже чарівною» і такою, що «нагадує справжнє дитинство»[62], а до кінця шостого епізоду «все починає ставати на свої місця» для головного фокусу серіалу (шкільного бейсболу)[63]. Він хвалить експозицію, використану в сьомому епізоді, захисний інстинкт Ко, Наканіші та Акаїші, коли справа стосується Аоби[64], використання флешбеків, які показують, як минуле впливає на персонажів у теперішньому, і хороший темп, який «дійсно вирізняє його з-поміж майже будь-якого іншого спортивного серіалу»[65].

Примітки

  1. ↑ Viz Manga App Adds Six New Digital Manga Titles for the Ipad, Iphone and Ipod Touch for June (Пресреліз). Viz Media. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.
  2. ↑ Garrity, Shaenon K. (8 травня 2014). Cross Game - House of 1000 Manga. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2 листопада 2020.
  3. ↑ The Official Website for Cross Game. Viz Media. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 28 жовтня 2017.
  4. ↑ MyAnimeList — 2006.
  5. ↑ MangaUpdates — 2004.
  6. ↑ Anime-Planet
  7. ↑ 少年サンデー ２００５年２２・２３号 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 8 травня 2005. Процитовано 14 липня 2021.
  8. ↑ Mitsuru Adachi Ends Cross Game Sports Manga Next Week. Anime News Network. 9 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 9 лютого 2010.
  9. ↑ あだち充「クロスゲーム」完結、最終巻は4月発売. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 17 лютого 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  10. ↑ Cross Game, Part Two, chapter 130. Shōnen Sunday (яп.). Shogakukan (43). 2008.
  11. ↑ 「クロスゲーム 1」 (Japanese) . Shogakukan. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 28 січня 2022.
  12. ↑ 「クロスゲーム 17」 (Japanese) . Shogakukan. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  13. ↑ Cross Game – Manga – Editions Tonkam (фр.). Editions Tonkam. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 9 квітня 2009.
  14. ↑ Cross Game (італ.). Flashbook Editore. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 9 квітня 2009.
  15. ↑ 크로스 게임 1 (кор.). Daiwon C.I. Процитовано 9 квітня 2009.
  16. ↑ CROSS GAME #1 (кит.). Jonesky. Архів оригіналу за 9 липня 2009. Процитовано 9 квітня 2009.
  17. ↑ 安達充系列 > 四葉遊戲-青文網路書店 (кит.). Chingwin Publishing Group. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
  18. ↑ CROSS GAME (індонез.). Multiply, Inc. Архів оригіналу за 28 липня 2009. Процитовано 9 квітня 2009.
  19. ↑ ลิขสิทธิ์ใหม่ เดือนกรกฎาคม (тай.). Vibulkij Publishing. Архів оригіналу за 29 жовтня 2010.
  20. ↑ Viz Media to release Mitsuru Adachi's Cross Game Manga in October. Anime News Network. 18 березня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2010. Процитовано 19 березня 2010.
  21. ↑ VIZ MEDIA PREVIEWS THE RELEASE OF BASEBALL MANGA SERIES CROSS GAME ONLINE AT SHONENSUNDAY.COM. Viz Media. 7 квітня 2010. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 8 квітня 2010.
  22. ↑ Cross Game, Vol. 1. Viz Media. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  23. ↑ Cross Game, Vol. 8. Viz Media. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
  24. ↑ あにてれ: クロスゲーム スタッフ [Cross Game Staff] (яп.). TV Tokyo. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 7 липня 2009.
  25. ↑ あにてれ: クロスゲーム (яп.). TV Tokyo. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 7 липня 2009.
  26. ↑ クロスゲーム [Cross Game] (яп.). Anime Newtype Channel. Архів оригіналу за 4 квітня 2010. Процитовано 15 березня 2010.
  27. ↑ クロスゲーム (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 22 серпня 2009.
  28. ↑ а б 虹(通常盤) – コブクロ – ワーナーミュージック・ジャパン – Warner Music Japan (яп.). Warner Music Japan. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 27 червня 2009.
  29. ↑ 虹(初回限定盤) – コブクロ – ワーナーミュージック・ジャパン – Warner Music Japan (яп.). Warner Music Japan. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 27 червня 2009.
  30. ↑ コブクロ-リリース-ORICON STYLE ミュージック (яп.). Oricon. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 27 червня 2009.
  31. ↑ а б 夢を味方に/恋焦がれて見た夢 (通常盤) – 絢香 – ワーナーミュージック・ジャパン – Warner Music Japan (яп.). Warner Music Japan. Архів оригіналу за 5 квітня 2009. Процитовано 27 червня 2009.
  32. ↑ 夢を味方に/恋焦がれて見た夢 (生産限定盤) – 絢香 – ワーナーミュージック・ジャパン – Warner Music Japan (яп.). Warner Music Japan. Архів оригіналу за 24 березня 2009. Процитовано 27 червня 2009.
  33. ↑ 絢香-リリース-ORICON STYLE ミュージック (яп.). Oricon. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 27 червня 2009.
  34. ↑ オレンジDays – SQUAREHOOD – ワーナーミュージック・ジャパン – Warner Music Japan (яп.). Warner Music Japan. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 7 липня 2009.
  35. ↑ アイタリナイ / 鶴 / ワーナーミュージック・ジャパン – Warner Music Japan (яп.). Warner Music Japan. Архів оригіналу за 27 вересня 2009. Процитовано 25 жовтня 2009.
  36. ↑ Cross Game. Viz Media. Архів оригіналу за 20 травня 2010. Процитовано 19 травня 2010.
  37. ↑ Viz Confirms Streams of Cross Game Baseball Anime in May. Anime News Network. 10 травня 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 10 травня 2010.
  38. ↑ 54th Shogakukan Manga Award Winners Announced. Anime News Network. 21 січня 2009. Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 22 січня 2009.
  39. ↑ Découvrez les précédents lauréats Tam-Tam (фр.). Salon du livre et de la presse jeunesse. 2007. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 8 квітня 2009.
  40. ↑ Hafiz, Martabak-ers (29 вересня 2007). Silent Scenes in Manga as the Powerful and Universal Visual Languages. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2009.
  41. ↑ Santos, Carlo (28 квітня 2009). RIGHT TURN ONLY!! MmmBobobop. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 5 червня 2009.
  42. ↑ Cross game Vol.1 ( ADACHI Mitsuru ADACHI Mitsuru ) Tonkam – クロスゲーム – Manga news (фр.). Manga News. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 21 червня 2009. Une grande réussite d'Adachi. (A great success for Adachi.)
  43. ↑ а б Cross game Vol.3 ( ADACHI Mitsuru ADACHI Mitsuru ) Tonkam – クロスゲーム – Manga news (фр.). Manga News. Архів оригіналу за 2 квітня 2009. Процитовано 23 червня 2009. Du pur régal comme à son habitude, M.Adachi mélange habillement le milieu sportif qu'il chérit tant à un des relations amoureuses pas encore concrètes mais tellement sous entendues et attendues (A pure delight as usual – Mr. Adachi ably mixes the sport world which he cherishes so much and the love relationships that are not yet real but so much implied and awaited)
  44. ↑ Cross game Vol.2 ( ADACHI Mitsuru ADACHI Mitsuru ) Tonkam – クロスゲーム – Manga news (фр.). Manga News. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 23 червня 2009. On retrouve tous les ingrédients, qui font le succès des séries Mitsuru Adachi. Des personnages drôles et attachants, que l'auteur aime à placer dans des situations souvent cocasses, et pleine de sous-entendu ou de non dit. (We once again find all the ingredients which make Mitsuru Adachi's series a success. Appealing and funny characters, whom the author loves to put in often comical situations, full of innuendo or things unsaid)
  45. ↑ Cross game Vol.6 ( ADACHI Mitsuru ADACHI Mitsuru ) Tonkam – クロスゲーム – Manga news (фр.). Manga News. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 30 червня 2009. De l'humour bon enfant, un dessin tout public, une histoire d'amour toute simple avec un sport comme décor : voilà la méthode Adachi. (Light comedy, an accessible drawing style, a simple love story with a sport as background: that's Adachi's method.)
  46. ↑ Cross game Vol.4 ( ADACHI Mitsuru ADACHI Mitsuru ) Tonkam – クロスゲーム – Manga news (фр.). Manga News. Архів оригіналу за 30 березня 2010. Процитовано 25 червня 2009. C'est l'occasion pour notre auteur de montrer tout son talent de metteur en scène graphique pour les scènes « baseballistiques », ajoutant quelques touches d'humour qui sont toujours le bienvenu. (It's an opportunity for our author to display all his talent in staging scenes of "baseballistics", adding some always welcome comedy touches.)
  47. ↑ Cross game Vol.5 ( ADACHI Mitsuru ADACHI Mitsuru ) Tonkam – クロスゲーム – Manga news (фр.). Manga News. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 30 червня 2009. On se laissera attendrir par sa dévotion pour l'anniversaire de Wakana, le tout génialement mis en image : pas un mot, c'est par des angles de vue bien choisis que l'auteur nous fait comprendre les sentiments de ses héros et arrive ainsi à nous toucher. (We are moved by the tenderness of his devotion for Wakana's anniversary, all gently shown on stage: not a single word, it's the points of views well chosen by the author that make us understand the feelings of the heroes, and thus leaves us touched.)
  48. ↑ Cross game Vol.6 ( ADACHI Mitsuru ADACHI Mitsuru ) Tonkam – クロスゲーム – Manga news (фр.). Manga News. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 30 червня 2009. Depuis «Touch», le style graphique de l'auteur a peu évolué mais sa mise en page est devenu plus claire, son dessin occupe mieux l'espace, les scènes de matchs sont beaucoup plus dynamique. (The author's art style has not evolved much since "Touch", but the layout is clearer, his drawing is occupying better the space, the match scenes are way more dynamic.)
  49. ↑ Animeland – Critiques – Cross game Vol.5 – La BD (фр.). Anime Land. 5 вересня 2008. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 24 червня 2009. Le sens de l'ellipse et de la mise en scène d'Adachi émeuvent encore (Adachi's sense of the elliptical and his staging are still moving)
  50. ↑ Naumann, Steve (3 квітня 2009). Animeland – Critiques – Cross game Vol.11 – La BD (фр.). Anime Land. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 24 червня 2009. Encore une fois, il réussit à nous surprendre avec des histoires semblables (Once more, he succeeds at surprising us with the verisimilitude of his stories)
  51. ↑ Naumann, Steve (9 лютого 2009). Animeland – Critiques – Cross game Vol.10 – La BD (фр.). Anime Land. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 24 червня 2009. ... on ne peut s'empêcher de s'attacher aux personnages secondaires ( ... we cannot help but find the secondary characters appealing)
  52. ↑ Naumann, Steve (6 травня 2009). Animeland – Critiques – Cross game Vol.12 – La BD (фр.). Anime Land. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 24 червня 2009. ... la drôlerie que seul Adachi réussit à développer en une seule case ( ... humor that only Adachi manages to develop in just one panel)
  53. ↑ Bahu-Leyser, Emmanuel (5 вересня 2008). Animeland – Critiques – Cross game Vol.1 – La BD (фр.). Anime Land. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 21 червня 2009. Mais, à la grande surprise, la fin dramatique tombe comme un couperet et donne un vrai sens à ce tome ... mais il faut admettre que la mise en scène est toujours remarquable. [However, to our great surprise, the tragic ending falls like a sharp blade and give real meaning to this volume ... we must admit that the staging is as always remarkable.]
  54. ↑ Martin, Theron (3 квітня 2009). The Spring 2009 Anime Preview Guide: Theron Martin: Cross Game. Anime News Network. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 7 квітня 2009.
  55. ↑ Kimlinger, Carl (3 квітня 2009). The Spring 2009 Anime Preview Guide: Carl Kimlinger: Cross Game. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 7 квітня 2009.
  56. ↑ Santos, Carlo (3 квітня 2009). The Spring 2009 Anime Preview Guide: Carlo Santos: Cross Game. Anime News Network. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 9 квітня 2009.
  57. ↑ Brienza, Casey (4 квітня 2009). The Spring 2009 Anime Preview Guide: Casey Brienza: Cross Game. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 вересня 2009. Процитовано 9 квітня 2009.
  58. ↑ Beveridge, Chris (17 травня 2010). Cross Game Episode #01 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  59. ↑ Beveridge, Chris (19 травня 2010). Cross Game Episode #02 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  60. ↑ Beveridge, Chris (21 травня 2010). Cross Game Episode #03 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  61. ↑ Beveridge, Chris (24 травня 2010). Cross Game Episode #04 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  62. ↑ Beveridge, Chris (25 травня 2010). Cross Game Episode #05 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  63. ↑ Beveridge, Chris (26 травня 2010). Cross Game Episode #06 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  64. ↑ Beveridge, Chris (31 травня 2010). Cross Game Episode #07 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.
  65. ↑ Beveridge, Chris (7 червня 2010). Cross Game Episode #08 Review. Mania.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 14 червня 2010.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).