YaChudo

Crocidura rhoditis

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Crocidura rhoditis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Мідицеві (Soricidae)
Рід: Білозубка (Crocidura)
Вид:
C. rhoditis
Біноміальна назва
Crocidura rhoditis
Miller & Hollister, 1921
Ареал

Crocidura rhoditis — вид ссавців родини Soricidae. Це ендемік острова Сулавесі в Індонезії. Це досить поширений вид, і популяція виглядає стабільною, тому Міжнародний союз охорони природи оцінив його природоохоронний статус як «найменше занепокоєний».

Опис

Сулавеська білозуба землерийка — невеликий вид білозубої землерийки; у нього відсутні відкладення заліза в емалі зубів, які спостерігаються у червонозубої землерийки. Спинна шкіра коротка й оксамитова, сірувато-коричнева або червонувато-коричнева, а нижня сторона блідіша. Вуха виступають, ноги короткі, лапи білі, а хвіст довгий і вкритий кількома довгими добре розкиданими волосками[2].

Поширення і середовище проживання

Crocidura rhoditis є ендеміком індонезійського острова Сулавесі, де зустрічається в північній, центральній і південно-західній частинах острова. Його типовим середовищем існування є первинні тропічні низинні або гірські ліси, але, здається, він здатний виживати й у вторинних лісах. Ступінь, до якої він може адаптуватися до деградованих середовищ існування, невідома[1].

Поведінка

Дуже мало відомо про її природну історію та поведінку сулавеської білорукої землерийки[1]. Як і інші представники родини, він живе серед листя, є комахоїдним і, швидше за все, поїдає комах і дрібних членистоногих[2]. Вони мають дуже коротку тривалість життя, більшість особин живуть лише 12–18 місяців[3].

Примітки

  1. ↑ а б в Cassola, F. (2016). Crocidura rhoditis. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T41354A22310945. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T41354A22310945.en. Процитовано 12.11.2021.
  2. ↑ а б R. David Stone (1995). Eurasian Insectivores and Tree Shrews: Status Survey and Conservation Action Plan. IUCN. с. 15. ISBN 978-2-8317-0062-5.
  3. ↑ Sulawesi White-Handed Shrew - The Animals Life (амер.). 2023. Процитовано 25 вересня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).