YaChudo

Мохуватка гребінчаста

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

?Мохуватка гребінчаста

Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Eumetazoa
Тип:Мохуватки (Bryozoa)
Клас:Покритороті (Phylactolaemata)
Ряд:Плюматели (Plumatellida)
Родина:Кристателіди (Cristatellidae)
Рід:Cristatella
Вид:Мохуватка гребінчаста
Біноміальна назва
Cristatella mucedo
Cuvier, 1798[1]
Синоніми
див. розд. Таксономія
Посилання
Вікісховище:Cristatella mucedo
Віківиди:Cristatella mucedo
EOL:601026
ITIS:156710
NCBI:67896

Мохува́тка гребінча́ста (Cristatella mucedo) — вид мохуваток з родини Кристателіди.

Таксономія

Cristatella mucedo — єдиний вид роду Cristatella.

Синоніми[2]:

  • Cristatella idae Leydy, 1858
  • Cristatella lacustris Potts, 1884
  • Cristatella mirabilis Dalyell, 1834
  • Cristatella mucedo var. genuina Kraepelin, 1887
  • Cristatella mucedo var. idae Leydy, 1858
  • Cristatella ophidioidea Hyatt, 1866
  • Cristatella vagans Lamarck, 1816

Підвиди[3]:

  • Cristatella mucedo mucedo Cuvier, 1798
  • Cristatella mucedo idae (Leidy, 1858)

Поширення та чисельність

Ареал охоплює Європу, Західний Сибір, озеро Байкал, Північну Америку.

В Україні зустрічаються поодинокі колонії та їхні скупчення в середній течії Дніпра, включаючи річку Ворскла, у верхній течії Сіверського Дінця та в Оскільськім водосховищі.

Морфологічні ознаки

Колонія Cristatella mucedo повзе по стеблу водної рослини:
a — окремі особини з короною щупалець у формі підкови;
b — статобласти;
c — м'язова підошва, за допомогою якої колонія повзає;
d — стебло водної рослини.

Мохуватки гребінчасті утворюють видовжену, драглисту, прозору колонію, яка нагадує дуже волохату гусінь. Середня довжина колонії становить 3-5 см, але колонії можуть сягати 30 см завдовжки та 1 см завширшки. Всередині колонії утворюються статобласти — внутрішні бруньки. Статобласти круглі, темнозабарвлені, з плавальним кільцем по обидва боки та з гачкуватими шипами. М'язова підошва колонії дозволяє їй повзати зі швидкістю від 0,1-1,5 до 10 см на день. Невеликі колонії (менш ніж 10 особин), які не мають статобластів, важко відрізнити від Lophophodella carteri.

Одна мохуватка має до 100 щупалець, які утворюють корону (лофофор). Діаметр лофофора — приблизно 1 мм.

Особливості біології

Статобласти

Прісноводний вид. Місцем перебування є стариці річок або озера зі стоячими або слабко проточними водами. Віддає перевагу холодній воді. Вид приурочений до зарослих макрофітами ділянок на глибині від 1 до 34 м. Колонії зростають на листі водних рослин, на куширі Ceratophyllum demersum. Зустрічаються як на природних, так і штучних субстратах. Колонія росте з початку літа і вироджується восени.

Харчується мохуватка за допомогою щупалець, які створюють рух води в напрямку до рота тварини. При цьому з води фільтруються різні мікроорганізми та рештки органічних речовин (детрит).

Розмноження відбувається безстатевим способом — брунькуванням. При сприятливих умовах особина відокремлюється від колонії й брунькуванням започатковує нову колонію. Також мохуватки можуть розмножуватись статобластами. Восени при настанні несприятливих умов батьківський організм відмирає, і статобласти випадають з його тіла. Завдяки повітряним камерам статобласти плавають у воді, переносячи холод і висихання. Навесні в статобласті розвивається зародок, що перетворюється на мохуватку. Статеве розмноження відбувається на початку літа, але не є необхідним для виживання виду. У великій кількості мохуватки можуть з'являтись у другій половині літа.

Мохуватка гребінчаста є одною з не багатьох прісноводних мохуваток, які не уникають світла.

Заходи охорони

Причинами зміни чисельності виду є погіршення стану біотопів унаслідок руйнування річкових долин, евтрофікації водойм.

Вид занесений до Червоної книги Харківської області зі статусом «вразливий». Чисельність і область поширення виду суттєво скоротилась.

Примітки

  1. ↑ Cristatella mucedo Cuvier 1798. Fauna Europaea. Процитовано 12.08.2015.
  2. ↑ Cristatella mucedo Cuvier, 1798. BioLib. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 12.08.2015.
  3. ↑ Cristatella mucedo Cuvier, 1798. Integrated Taxonomic Information System (ITIS). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 12.08.2015.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).