В'язіль барвистий
| В'язіль барвистий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
| Триба: | Loteae |
| Рід: | Securigera |
| Вид: | В'язіль барвистий (S. varia)
|
| Біноміальна назва | |
| Securigera varia (L.) Lassen, 1989
| |
| Синоніми | |
|
Coronilla varia L. | |
В'я́зіль барви́стий[1], в'я́зіль різноба́рвний, кучеря́вий горо́шок (Securigera varia) — багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових.
Таксономія
Вперше науковий опис Securigera varia зробив у 1753 році Карл Лінней під назвою Coronilla varia . У 1989 році Пер Лассен запропонував перенести її до роду Securigera, який був створений Огюстеном Пірамом де Кандоль у 1805 році
Станом на 2024 рік правильна класифікація цього виду залишається невизначеною, у таких базах даних, як
Plants of the World Online, World Flora Online, та Legume Data Portal,[2] прийнятою назвою зазначено Coronilla varia. З іншого боку, у таких ресурсах, як Flora of the Southeastern United States,[3] World Plants,[4] and the New Zealand Organisms Register прийнятою назвою вважається Securigera varia.[5]
Морфологічна характеристика
Рослина заввишки 10—30 см, з повзучим гіллястим кореневищем. Стебла дещо розпростерті або майже прямостоячі, гіллясті, голі, борозенчасті. Листки непарноперисті, черешок з 5—12 парами еліптичних або довгасто-лінійних листочків, на вершку загострених. Верхні листки сидячі, прилистки вільні, ланцетні. Квітки зібрані в зонтикоподібні китиці з квітконосами завдовжки 3—15 см, що іноді перевищують листки. Чашечка дзвоникоподібна, 5-зубчаста. Віночок типовий для метеликових: „прапор“ (рожевий), „човник“ білий з темно-рожевим кінцем і білі „крила“. Тичинок 10, з яких 9 зрослися нитками в трубочку. Плоди — лінійні боби, 4—5 см завдовжки. Цвіте в травні — серпні; насіння достигає з липня.
Поширення
Росте на луках, узліссях, по чагарниках, на схилах у великій кількості.
Медичне застосування
В медицині використовується насіння в'язеля, з якого виділено маловивчені серцеві глюкозиди: коронизид, корониллін. Крім того, насіння містить вуглевод стахіозу, жирне олію, насичені жирні кислоти, сечову кислоту, каротин, вітамін С (0,27 %).
Фармакологічні властивості
Коронизид має вибіркову дію на серце, за характером і силою подібну до строфантину.
Застосування у народній медицині
В народній медицині застосовується від водянки. Настій з насіння в'язеля діє подібно до настою наперстянки.
Галерея
-
Квітка в'язіля -
Рослину висаджують для запобігання ерозії -
Поле із в'язилем
Див. також
Примітки
- ↑ Coronilla varia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Coronilla varia L. Legume Data Portal. Legume Phylogeny Working Group (LPWG). Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Weakley, A.S.; Southeastern Flora Team (2024). Securigera varia detail. Flora of the Southeastern United States (FSUS). Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Hassler, Michael (17 квітня 2024). Synonymic Checklist and Distribution of the World Flora. Version 19.2. World Plants. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ New Zealand Organisms Register (2024). NZOR Name Details - Securigera varia (L.) Lassen. NZOR. Процитовано 3 травня 2024.
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання
- В'язіль барвистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 95. — ISBN 5-88500-055-7.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).