Сиг морський
| ?Сиг морський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Вимерлий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Лососеподібні (Salmoniformes) |
| Родина: | Лососеві (Salmonidae) |
| Підродина: | Сигові (Coregoninae) |
| Рід: | Сиг (Coregonus) |
| Вид: | Сиг морський |
| Біноміальна назва | |
| Coregonus oxyrhynchus (Linnaeus, 1758) | |
| Посилання | |
| Coregonus oxyrinchus | |
| Coregonus oxyrhynchus | |
| 161955 | |
| 5380 | |
| 348708 | |
Сиг морський[2] (Coregonus oxyrhynchus) — вимерлий вид костистих риб родини лососевих (Salmonidae).
Поширення
Вид був поширеним у басейні Північного моря. Мешкав у лиманах і нижніх течіях річок Рейн, Маас і Шельда, а також на півдні Англії, з якої є лише три знахідки з 19 століття: з річки Медуей, з Лінкольнширу та з Чичестера. В Нідерландах востаннє спостерігався у 1940-роках. Припускалося, що вид вижив в данській річці Відо, але, швидше за все, місцева популяція належить до виду Coregonus maraena.[3][4]
Опис
Виростав до 50 см завдовжки. Тонке тіло, злегка приплюснуте з боків. Морда конічно витягнута, рот відкритий у нижньому положенні. На першій зябровій дузі від 36 до 44 тичинок. Сіро-блакитна або синьо-зелена спина, боки і живіт перламутрово-білі. Райдужка ока бурувата.
Спосіб життя
Вид траплявся в річках та в солонуватих лиманах, але, незважаючи на назву, уникав реальних морських вод. Нерестився в жовтні-грудні в річках. Мальки мігрували в солонуваті води, де залишалися до зрілості. Харчувалися зоопланктоном тадонними безхребетними.
Примітки
- ↑ Freyhof, J. & Kottelat, M. (2008) Coregonus oxyrhynchus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 14 червня 2021
- ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 52
- ↑ Freyhof, J. and C. Schöter. 2005. The houting Coregonus oxyrinchus (L.)(Salmoniformes: Coregonidae), a globally extinct species from the North Sea basin. Journal of Fish Biology 67:3, 713—729.
- ↑ Schöter C., 2002. Revision der Schnäpel und Großen Maränen des Nordseeund südwestlichen Ostseeraumes (Teleostei: Coregonidae). Diplomarbeit, Rheinischen Friedrich-Wilhelms-Universität, Bonn.
| Це незавершена стаття про Лососеподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).