Тако гаїтянський
| ?Тако гаїтянський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Кукліло (Coccyzus) |
| Вид: | Тако гаїтянський |
| Біноміальна назва | |
| Coccyzus longirostris (Hermann, 1783) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Saurothera longirostris Cuculus longirostris | |
| Посилання | |
| Coccyzus longirostris | |
| Coccyzus longirostris | |
| 554790 | |
| 22684408 | |
| 181024 | |
| Fossilworks: | 372041 |
Та́ко гаїтянський[2] (Coccyzus longirostris) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Гаїті і Домініканській Республіці.
Опис


Довжина птаха становить 41-46 см, вага 110 г. Верхня частина тіла переважно сіра, горло білувате, підборіддя рудувате. Груди світло-сірі, живіт рудий. На крилах помітні рудувато-коричневі плями. Хвіст довгий, темно-сірий, стернові пера на кінці білі. Дзьоб міцний, на кінці гачкуватий.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- C. l. petersi (Richmond & Swales, 1924) — острів Гонав;
- C. l. longirostris (Hermann, 1783) — острови Гаїті і Саона.
Поширення і екологія
Гаїтянські тако живуть в сухих і вологих тропічних лісах, на узліссях, в рідколіссях, в сухих і вологих чагарникових заростях. Зустрічаються переважно на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно ящірками, а також великими комахами, яких шукають на деревах. Сезон розмноження триває з березня по червень. В кладці від 2 до 4 білих яєць.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Coccyzus longirostris.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 червня 2022.
Джерела
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
- Raffaele, Herbert; James Wiley, Orlando Garrido, Allan Keith & Janis Raffaele (2003) Birds of the West Indies, Christopher Helm, London.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).