Сонечко семикрапкове
| ?Сонечко семикрапкове | |
|---|---|
 Імаго семикрапкового сонечка | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Родина: | Сонечка (Coccinellidae) |
| Підродина: | Coccinellinae |
| Рід: | Coccinella |
| Вид: | Сонечко семикрапкове |
| Біноміальна назва | |
| Coccinella septempunctata Linnaeus, 1758 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Coccinella septempunctata |
 ITIS: | 114347 |
 NCBI: | 41139 |
| Fossilworks: | 307675 |
| UkrBIN: | 111 |
Сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata) — поширений вид жуків родини сонечок, ареал якого охоплює Євразію, Північну Америку та Австралію. Застосовується в біологічному захисті рослин від сільськогосподарських шкідників. Є найпоширенішим видом родини в Україні.
Опис
Розмір тіла становить 5–8 мм. Черевна частина забарвлена в чорний колір. Передньогруди також чорні, з двома білувато-жовтими плямами, розташованими на передніх кутах. Надкрила можуть бути жовтими, рудими або червоними; кожне з них має по три чорні плями, а також одну спільну чорну пляму біля щитка.
Спосіб життя
Як і більшість представників родини, сонечко семикрапкове є хижаком, однак може також споживати пилок рослин і спори грибів. Після вилуплення з яйця личинка живиться дрібними комахами, зокрема попелицями, кокцидами, яйцями лускокрилих, трипсами тощо. Доросла особина (імаго) також має хижий спосіб живлення[1].
Жуки отруйні для більшості хижаків. У разі небезпеки жуки виділяють жовтуватий секрет на згинах кінцівок, до складу якого входить N-оксид кокцинеліну. Яскраве забарвлення надкрил виконує попереджувальну функцію, слугуючи сигналом про токсичність.
Зимує у стадії імаго. Навесні демонструє активну міграцію.
Поширення
Зустрічається в Європі і Азії, інтродуковане у Північну Америку і Австралію для боротьби з попелицями. Звичайний вид в Україні.
Сонечка зустрічаються у найрізноманітніших біотопах і екосистемах: у лісах, луках, степах, агроценозах, містах тощо. Крім того, після завезення у Північну Америку семикрапковому сонечку вдалося витіснити місцевий близький вид Coccinella novemnotata з власних екосистем. Ентомологи пояснюють таке поширення високим генетичним і фенотиповим різноманіттям.[2]
Взаємодія з людиною
Семикрапкове сонечко використовується для боротьби з дрібними комахами-шкідниками, зокрема в оранжереях і в садах.
Широке розповсюдження, чисельність та яскраве забарвлення призвели до появи значної кількості народних назв сонечка. На Західному Поліссі відомі назви «бездрик», «зозулька», «жовтобрушка» тощо[3].
Згадкою про сонечко семикрапкове починається роман Любко Дереша «Тереза та парабола»[4]:
|
Сонечко семикрапкове (також знане в деяких колах як Coccinella septempunctata) своєю появою десь між пермом і тріасом створило справжню архаїчну сенсацію. Воно вилізло з-за обрію бруньки на самісінькому чубкові дерева гінкго, вказуючи білими цятками в керунку палаючого оранжем заходу. В цю секунду тріумфу сонечко видавалося сяючою планетою, що затулила сонце. На півкулі маренового в чорну горошину панцира лищали неозорі хітинові бліки. Сонечко завмерло на тлі велетенського диска сонця і вмиротворено заворушило вусиками. | 
|
Сонечко семикрапкове було обрано комахою-символом Фінляндії у 1996 році шляхом поштового голосування, проведеного відомим натуралістичним журналом[яким?]. Вибір виявився вдалим та спонукав пробудження цікавості до життя цих комах: маленьке сонечко має яскравий зовнішній вигляд, воно не кусається та не жалить, що дозволяє спокійно й довго його розглядати. На високий рейтинг сонечка у публічному голосуванні вплинув вірш, котрий повторюють усі фінські діти, тримаючи сонечко на долоні: «Сонечко, лети, лети до підніжжя великого каменя, там твої татусь з мамусею варять кашку для тебе».
Логотипом із зображенням сонечка помічають «органічні» продукти харчування.[джерело?]
Семикрапкове сонечко є одним із найпопулярніших об’єктів зображення у філателії, присвяченій комахам, зокрема на поштових марках.
Примітки
- ↑ Tritlisch H. (1999). Food remains in the guts of Coccinella septempunctata (Coleoptera: Coccinellidae) adults and larvae (PDF). European Journal of Entomology. 96 (4): 355364. ISSN 1210-5759. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
- ↑ HODEK, Ivo; Michaud, J.P. (2008). Why is Coccinella septempunctata so successful? (A point-of-view). European Journal of Entomology. 105 (1): 1—12. doi:10.14411/eje.2008.001. ISSN 1210-5759.
- ↑ Л. М. Чирук Назви сонечка семикрапкового в західнополіських говірках: мотиви номінації. Науковий вісник ВНУ. Філологічні науки. Мовознавство. 2,2010, с. 121—123[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Любко Дереш «Тереза та парабола». Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 12 червня 2013. [Архівовано 2014-10-26 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).