Королаз широкобровий
| ?Королаз широкобровий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Королазові (Climacteridae) |
| Рід: | Королаз (Climacteris) |
| Вид: | Королаз широкобровий |
| Біноміальна назва | |
| Climacteris picumnus Temminck, 1824 | |
Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
| Climacteris picumnus | |
| Climacteris picumnus | |
| 45518381 | |
| 559362 | |
| 22703577 | |
| 175000 | |
Королаз широкобровий[2] (Climacteris picumnus) — вид горобцеподібних птахів родини королазових (Climacteridae).
Поширення
Ендемік Австралії. Досить поширений птах на сході країни. Населює відкриті ліси, буш та рідколісся з переважанням евкаліпта.
Опис
Тіло завдовжки 14-18 см і вагою 22-44 г. Верх голови червонувато-сірий. Спина та крила коричневі (махові пір’їни крил темно-коричневі). Обличчя, шия, груди та крижі попелясті. Брови та горло світло-сірі. Від дзьоба через око йде тонка чорна смужка. Черево біле, окремі пір'їни мають коричневу облямівку, що створює загальний рябий візерунок. У самиць світліше обличчя, ніж у самця.
Спосіб життя
Вид мешкає в евкаліптових лісах та рідколіссях різних типів. Осілі птахи. Активні вдень. У позашлюбний період трапляються невеликими групами до 8 птахів. Більшу частину дня проводять у пошуках поживи. Живляться комахами, їх личинками, яйцями та іншими безхребетними, збираючи їх на стовбурах, гілках та під корою дерев.
Моногамні птахи. Сезон розмноження триває з липня по грудень. Гнізда будують у дуплах. Дно вистелюють травою та мохом. У гнізді 3-4 рожевих яйця. Інкубація триває 14-16 днів. Про пташенят піклуються обидва партнери. Часто їм допомагають самці попередніх виводків. Гніздо залишають через 21-26 днів. Самостійними стають через 40 днів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2024). Climacteris picumnus: інформація на сайті МСОП (версія 2026.1) (англ.) 21 жовтня 2026
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Brown treecreeper (eastern subspecies): vulnerable species listing. NSW National Parks and Wildlife Service. Department of Environment and Climate Change. Архів оригіналу за 14 серпня 2003. Процитовано 2 червня 2007.
- Brown Treecreeper (eastern subspecies): profile. Threatened Species. Department of Environment and Climate Change. Архів оригіналу за 5 вересня 2007. Процитовано 2 червня 2007.
- Brown Treecreeper. Birds in Backyards. Australian Museum. Архів оригіналу за 8 грудня 2007. Процитовано 1 червня 2007.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).