Філідор рудоголовий
| ?Філідор рудоголовий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Бамбуковий м'якохвіст (Clibanornis) |
| Вид: | Філідор рудоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Clibanornis erythrocephalus (Chapman, 1919) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Hylocryptus erythrocephalus Automolus erythrocephalus | |
| Посилання | |
| Clibanornis erythrocephalus | |
| Clibanornis erythrocephalus | |
| 22702956 | |
| 2767503 | |
Філідо́р рудоголовий[2] (Clibanornis erythrocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.
Опис
Довжина птаха становить 21-22 см, вага 42-51 г. Верхня частина тіла оранжево-руда, спина коричнювато-оливкова. Горло світло-руде, решта нижньої частини тіла блідо-коричнювато-сіра. Очі оранжево-карі. Дзьоб довгий.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- C. e. erythrocephalus (Chapman, 1919) — південно-західний Еквадор (прибережний хребет на південному заході Манабі і в Гуаясі, також в Ель-Оро та на заході Лохи) і крайній півнійчний захід Перу (Тумбес);
- C. e. palamblae (Zimmer, JT, 1935) — північно-західне Перу (П'юра, Ламбаєке).
Поширення і екологія
Рудоголові філідори живуть в підліску вологих і сухих рівнинних тропічних лісів, у вологих гірських тропічних лісах та в чагарникавих заростях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 150 до 1350 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, яких шукають на землі та в лісовій підстилці. Сезон розмноження триває з січня по травень. Гніздяться в норах.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція рудоголових філідорів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Clibanornis erythrocephalus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).