Маріка рудокрила
| ?Маріка рудокрила | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Нектаркові (Nectariniidae) |
| Рід: | Маріка (Cinnyris) |
| Вид: | Маріка рудокрила |
| Біноміальна назва | |
| Cinnyris rufipennis (Jensen, 1983) | |
| Синоніми | |
| Nectarinia rufipennis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cinnyris rufipennis |
 Віківиди: | Cinnyris rufipennis |
 ITIS: | 916452 |
 МСОП: | 22717954 |
Ма́ріка рудокрила[2] (Cinnyris rufipennis) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Танзанії.
Опис
Довжина птаха становить 12 см. У самців верхня частина тіла і голова темно-сині, металево-блискучі, на шиї бронзовий відтінок, на грудях синьо-червоний "комірець". У самиць верхня частина тіла тьмяно-сіро-коричнева, нижня частина тіла святліша. на грудях смужки. Крила у самців і самиць руді.
Поширення і екологія
Рудокрилі маріки мешкають в горах Удзунгва. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Гніздяться на висоті від 1300 до 1850 м над рівнем моря, в негніздовий період мігрують в долини, на висоту 600 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція рудокрилих марік становить близько 6850 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris rufipennis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).