Агиртрія білогорла
| ?Агиртрія білогорла | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Колібрині (Trochilinae) |
| Триба: | Trochilini |
| Рід: | Золотохвостий колібрі-сапфір (Chrysuronia) |
| Вид: | Агиртрія білогорла |
| Біноміальна назва | |
| Chrysuronia brevirostris (Lesson, R, 1829) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Ornismya brevirostris Amazilia brevirostris Agyrtria brevirostris | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Chrysuronia brevirostris |
 Віківиди: | Chrysuronia brevirostris |
 ITIS: | 1150077 |
 NCBI: | 3149570 |
Аги́ртрія білогорла[2] (Chrysuronia brevirostris) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 9-10 см, самці важать 4,6 г, самиці 4,4 г. У самців номінативного підвиду тім'я і щоки бірюзово-зелені, верхня частина тіла бронзово-зелена, блискуча, надхвістя мідно-руде. Центральні стернові пера мідні, крайні стернові пера бронзові або міднуваті з чорнуватою смугою на кінці. Нижня частина тіла біла, боки бронзово-зелені, нижні покривні пера хвоста золотисто-зелені з білими краями. Дзьоб короткий, прямий, чорний. У самиць крайні стернові пера мають сіруваті кінчики. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак дзьоб знизу біля основи у них жовтуватий або червонуватий.
Представники підвиду C. b. chionopectus є більшими за представників номінативного підвиду, однак мають подібне забарвлення. Забарвлення представників підвиду C. b. orienticola є подібним до забарвлення представників номінативного підвиду, однак верхня частина тіла і боки у них більш темні і мають бронзовий відтінок.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- C. b. chionopectus (Gould, 1859) — острів Тринідад;
- C. b. brevirostris (Lesson, RP, 1829) — від східної Венесуели до Гаяни, Суринаму і крайньої півночі Бразилії (Рорайма);
- C. b. orienticola Todd, 1942 — узбережжя Французької Гвіани.
Поширення і екологія
Білогорлі агиртрії мешкають у Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в тропічних лісах, в галерейних лісах, у вторинних і чагарникових заростях, в саванах і на полях, на висоті до 500 м над рівнем моря. Представники підвиду C. b. chionopectus віддають перевагу більш відкритим ландшафтам, таким як плантації какао, представники підвиду C. b. orienticola — прибережним заростям.
Білогорлі агиртрії живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, а також дрібними комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Сезон розмноження у них триває з грудня по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон, зовні покривається лишайником, розміщується на горизонтальній гілці, на висоті 1-7 м над землею. В кладці 2 яйця. Пташенята покидають гніздо через 20 дні після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Chrysuronia brevirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 січня 2023.
Джерела
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
Посилання
- Stamps (for Trinidad and Tobago)
- White-chested Emerald photo gallery VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).