Chalcides striatus
| Chalcides striatus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Chalcides |
| Вид: | C. striatus
|
| Біноміальна назва | |
| Chalcides striatus (Cuvier, 1829)
| |
Chalcides striatus — вид ящірок із крихітними ніжками родини Scincidae. Він зустрічається на Піренейському півострові, півдні Франції та частині північно-західної Італії. Його природними середовищами існування є помірні ліси, помірні чагарники, чагарникова рослинність середземноморського типу, помірні луки, піщані береги, орні землі, пасовища та сільські сади. Вперше його описав у 1829 році французький натураліст Жорж Кюв'є. Родова назва походить від грецького «chalcides», що означає «мідь», а видова назва походить від латинського «striatus», що означає «смуга»[2].
Опис
Цей сцинк зовні схожий на змію, за винятком наявності двох пар крихітних 3-палих кінцівок. Він має невелику голову і товсту шию і досягає довжини близько 43 см. Він гладкий і блискучий, сріблястого чи бронзового кольору з приблизно десятьма тонкими поздовжніми темними лініями, що проходять уздовж тіла. Голова зазвичай темніша за тіло[2]. Його можна відрізнити від дуже схожого італійського трипалого сцинка (Chalcides chalcides) за тим, що його кінцівки трохи більші, ніж у цього виду, а три пальці на задніх лапах мають однакову довжину[3].
Поширення і середовище проживання
Батьківщиною західного трипалого сцинка є південно-західна частина Європи. Його ареал включає Лігурію на крайньому північному заході Італії, південь Франції, Іспанію та Португалію. Здається, він відсутній у східній Іспанії, і є окремі популяції поблизу Бордо на південному заході Франції. Висота проживання: до 1800 м над рівнем моря[1]. Його типове середовище існування – вологі, але сонячні ділянки з густою низькою рослинністю, як-от луки, береги струмків, болота, трав'янисті схили та живоплоти. У західній частині свого ареалу, біля Атлантичного океану, він може населяти більш сухі пустищі з низьким чагарником і дроком[3].
Поведінка
Західний трипалий сцинк може рухатися лише повільно, використовуючи свої крихітні кінцівки, але також може просуватися зі значно більшою швидкістю, коливаючи своїм тілом з боку в бік, подібно до змії. Взимку впадає в сплячку глибоко під землею, а пізно навесні виходить назовні. Він дуже скритний і, якщо його потурбувати, ховається в густій рослинності, під камінням або у вже наявних норах. Харчується великим різноманіттям безхребетних[3].
Самці збираються під час сезону розмноження і можуть битися або їсти інших. Після двох-трьох місяців вагітності самиця народжує до п'ятнадцяти живих дитинчат, кожен розміром ≈ 10 см при народженні. Самиця іноді гине під час цього процесу. Молодняк досягає зрілості за три-чотири роки[3].
Примітки
- ↑ а б Juan M. Pleguezuelos; Paulo Sá-Sousa; Valentin Pérez-Mellado; Rafael Marquez; Marc Cheylan; Iñigo Martínez-Solano; Roberto Sindaco; Antonio Romano (2017) [errata version of 2009 assessment]. Chalcides striatus. IUCN Red List of Threatened Species. 2009: e.T61489A86452339. doi:10.2305/IUCN.UK.2009.RLTS.T61489A12479864.en.
- ↑ а б Western Three-toed Skink, Chalcides striatus. Reptiles et Amphibiens de France. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 січня 2014.
- ↑ а б в г Arnold, E. Nicholas; Ovenden, Denys W. (2002). Field Guide: Reptiles & Amphibians of Britain & Europe. Collins & Co. с. 188–189. ISBN 9780002199643.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).