Жайворонок агульгаський
| ?Жайворонок агульгаський | |
|---|---|
Агульгаський жайворонок (заповідник Де Хооп) | |
| Охоронний статус | |
Недосліджений (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Африканський жайворонок (Certhilauda) |
| Вид: | Жайворонок агульгаський |
| Біноміальна назва | |
| Certhilauda brevirostris Roberts, 1941 | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Certhilauda curvirostris brevirostris | |
| Посилання | |
| Certhilauda brevirostris | |
| Certhilauda brevirostris | |
| 916558 | |
| 72211 | |
Жайворонок агульгаський[1] (Certhilauda brevirostris) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae).[2] Ендемік Південно-Африканської Республіки. Деякі дослідники вважають його підвидом криводзьобого жайворонка. Птах потенційно знаходиться під загрозою зникнення.
Опис
Довжина тіла птаха становить 18-21 см, вага 35-48 г. Довжина дзьоба становить 2-2,2 см. Самці дещо більші і важчі за самиць і мають довший дзьоб. Верхня частина тіла сіро-коричнева або охриста, поцяткована темними плямками. Нижня частина тіла блідо-кремово-біла і також поляткована темними смужками. Над і під очима є білі смужки.
Поширення і екологія
Агульгаський жайворонок є ендеміком Західнокапської провінції Південно-Африканської Республіки. Ареал птаха не перевищує 15000 км² і простягається від Голкового мису до Моссел-Бей. Це осілий вид птахів.
Більшу частину ареалу поширення птаха займають поля і пасовища, і лише третину — фінбош (чагарники) і кару (пустища).
Поведінка
Це малодосліджений вид птахів. Він харчується здебільшого безхребетними і насінням. Як і більшість жайворонків, розміщує гніздо на землі. Розмножується в вересні-жовтні, пташенята покидають гніздо в жовтні-листопаді.
Примітки
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Nicators, Bearded Reedling, larks (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 17 лютого 2021.
Джерела
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
- Sibley, C. G. and Monroe, B. L. (1990) Distribution and taxonomy of birds of the world. New Haven, USA: Yale University Press. ISBN 0-300-04969-2, ISBN 978-0-300-04969-5
- Sibley, C. G. and Monroe, B. L. (1993) A supplement to Distribution and taxonomy of birds of the world. New Haven, USA: Yale University Press.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).