YaChudo

Жайворонок агульгаський

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

?Жайворонок агульгаський
Агульгаський жайворонок (заповідник Де Хооп)
Агульгаський жайворонок (заповідник Де Хооп)
Охоронний статус

Недосліджений  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:Співочі птахи (Passeri)
Родина:Жайворонкові (Alaudidae)
Рід:Африканський жайворонок (Certhilauda)
Вид:Жайворонок агульгаський
Біноміальна назва
Certhilauda brevirostris
Roberts, 1941
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Certhilauda curvirostris brevirostris
Посилання
Вікісховище:Certhilauda brevirostris
Віківиди:Certhilauda brevirostris
ITIS:916558
NCBI:72211

Жайворонок агульгаський[1] (Certhilauda brevirostris) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae).[2] Ендемік Південно-Африканської Республіки. Деякі дослідники вважають його підвидом криводзьобого жайворонка. Птах потенційно знаходиться під загрозою зникнення.

Опис

Довжина тіла птаха становить 18-21 см, вага 35-48 г. Довжина дзьоба становить 2-2,2 см. Самці дещо більші і важчі за самиць і мають довший дзьоб. Верхня частина тіла сіро-коричнева або охриста, поцяткована темними плямками. Нижня частина тіла блідо-кремово-біла і також поляткована темними смужками. Над і під очима є білі смужки.

Поширення і екологія

Агульгаський жайворонок є ендеміком Західнокапської провінції Південно-Африканської Республіки. Ареал птаха не перевищує 15000 км² і простягається від Голкового мису до Моссел-Бей. Це осілий вид птахів.

Більшу частину ареалу поширення птаха займають поля і пасовища, і лише третину — фінбош (чагарники) і кару (пустища).

Поведінка

Це малодосліджений вид птахів. Він харчується здебільшого безхребетними і насінням. Як і більшість жайворонків, розміщує гніздо на землі. Розмножується в вересні-жовтні, пташенята покидають гніздо в жовтні-листопаді.

Примітки

  1. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Nicators, Bearded Reedling, larks (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 17 лютого 2021.

Джерела

  • Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
  • Sibley, C. G. and Monroe, B. L. (1990) Distribution and taxonomy of birds of the world. New Haven, USA: Yale University Press. ISBN 0-300-04969-2, ISBN 978-0-300-04969-5
  • Sibley, C. G. and Monroe, B. L. (1993) A supplement to Distribution and taxonomy of birds of the world. New Haven, USA: Yale University Press.
  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).