Гуска тасманійська
| ?Гуска тасманійська | |
|---|---|
 Гуска тасманійська на острові Марайа 2009 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Підродина: | Гусині (Anserinae) |
| Рід: | Тасманійська гуска (Cereopsis) |
| Вид: | Гуска тасманійська |
| Біноміальна назва | |
| Cereopsis novaehollandiae (Latham, 1801) | |
 Поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cereopsis novaehollandiae |
 Віківиди: | Cereopsis novaehollandiae |
 EOL: | 1048513 |
 ITIS: | 175202 |
 МСОП: | 22679958 |
 NCBI: | 8858 |
Гуска тасманійська (лат. Cereopsis novaehollandiae) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae).
Поширення
Південне узбережжя Австралії та прилеглі острови.
Зовнішній вигляд
Сірий птах завдовжки 75-100 сантиметрів, вагою — від 3 до 7 кілограмів. Має довгі ноги та шию.
Спосіб життя
Осілий вид. Моногамний.
Живиться різноманітними рослинами, травою на пасовищах (переважно, ячменем та конюшиною).
Розмноження відбувається в період з липня по вересень. Гніздо облаштовує на землі в ямці. Самиця відкладає 3-6 яєць. Насиджування триває 35 днів.
Тривалість життя — до 20 років.
Гуски курячі можуть пити солону воду, що дозволяє їм залишатися на прибережних островах Австралії протягом усього року. Але плавають — неохоче.
Підвиди
Існує два підвиди гуски курячої[2]:
- C. novaehollandiae novaehollandiae
- C. novaehollandiae grisea
|
|
|
Яйце гуски тасманійської у Тулузькому музеї
2018 |
Гуска тасманійська у Київському зоопарку
2009 |
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Cereopsis novaehollandiae. IUCN Red List of Threatened Species. 2012. Процитовано 26 листопада 2013.{{cite iucn}}: url старої форми (допомога)
- ↑ Anseriformes [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // World Birds Taxonomic List: Genera and species with citations. Version 9.027 (2011.10.19).
Посилання
- Беме Р. Л., Флінт В. Е. Пятиязычный словарь названий животных. Птицы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский / под общей ред. акад. В. Е. Соколова. — М. : Рус. яз., «РУССО», 1994. — С. 32. — 2 030 прим. — ISBN 5-200-00643-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).