Коукал міндорійський
| ?Коукал міндорійський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Коукал (Centropus) |
| Вид: | Коукал міндорійський |
| Біноміальна назва | |
| Centropus steerii Bourns & Worcester, 1894 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Centropus steerii |
 Віківиди: | Centropus steerii |
 EOL: | 1047955 |
 ITIS: | 554757 |
 МСОП: | 22684225 |
 NCBI: | 2884254 |
Коука́л міндорійський[2] (Centropus steerii) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Ендемік Філіппін[4]. Вид названий на честь американського орнітолога Джозефа Біла Стіра[5].
Опис
Довжина самців становить 43 см, довжина самиць 49,5 см. Довжина крила у самців становить 15,5, у самиць 16 см. Забарвлення переважно буре, голова чорна, блискуча, на голові невеликий чорний чуб, хвіст блискучий, чорно-зелений. Райдужки карі, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія
Міндорійські коукали є ендеміками острова Міндоро. Вони живуть у первинних вологих діптерокарпових лісах, серед густих ліан і бамбукових заростей. Зустрічаються на висоті до 760 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція міндорійських коукалів становить від 70 до 400 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Centropus steerii. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 364. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).