Коукал строкатий
| ?Коукал строкатий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Коукал (Centropus) |
| Вид: | Коукал строкатий |
| Біноміальна назва | |
| Centropus ateralbus Lesson, 1826 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Centropus ateralbus |
 Віківиди: | Centropus ateralbus |
 ITIS: | 554751 |
 МСОП: | 22684206 |
Коука́л строкатий[2] (Centropus ateralbus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї[4].
Опис
Довжина птаха становить 42-48 см, враховуючи довгий хвіст, вага 330 г. Забарвлення переважно чорне, крила, хвіст і живіт синювато-чорні. Голова, шия і груди білуваті або кремові, на крилах світлі плями. Обличчя і лоб чорні з фіолетовим відблиском. Очі темно-червоні, дзьоб чорний, лапи сизі.
Поширення і екологія
Строкаті коукали мешкають на островах архіпелагу Бісмарка, зокрема на островах Нова Британія, Нова Ірландія, Дьяул, Умбой і Лолобау. Вони живуть у вологих тропічних лісах, зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться комахами, зокрема паличниками і жуками-вусачами, а також дрібними ящірками. Не практикують гніздовий паразитизм. Гніздо закрите, робиться з листя, трави і гілок, іноді має два входи з протилежних сторін. В кладці 2-3 білуватих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Centropus ateralbus. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
Джерела
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).