Шикачик сірий
| ?Шикачик сірий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Личинкоїдові (Campephagidae) |
| Рід: | Ceblepyris |
| Вид: | Шикачик сірий |
| Біноміальна назва | |
| Ceblepyris caesius Lichtenstein, 1823 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Coracina caesia | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ceblepyris caesius |
 Віківиди: | Ceblepyris caesius |
 ITIS: | 559441 |
 NCBI: | 424860 |
Шика́чик сірий[2] (Ceblepyris caesius) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари[3]. Утворює надвид з білочеревим шикачиком.
Опис
Довжина птаха становить 25—27 см, вага 53—68 г[4]. Забарвлення переважно сизувато-сіре, навколо очей білі кільця, від дзьоба до очей ідуть темні смуги. Самиці мають дещо світліше забарвлення, ніж самці. Очі чорні, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи мають темно-коричневе забарвлення, верхня частина тіла поцяткована світло-сірими смужками, а нижня частина тіла — коричневими смужками. Хвости чорні з білими краями, кінчики махових пер білі.
Підвиди
- C. c. purus (Sharpe, 1891) — південно-східна Нігерія, західний Камерун і острів Біоко, від Південного Судану і Ефіопії до північно-західного Мозамбіку;
- C. c. caesius Lichtenstein, MHK, 1823 — від Зімбабве і центрального Мозамбіку до півдня ПАР.
Поширення і екологія
Сірі шикачики поширені в Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Ефіопії, Південному Судані, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Малаві, Зімбабве, Мозамбіку, Південно-Африканській Республіці та Есватіні. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, в прибережних і чагарникових заростях, на болотах і плантаціях. Зустрічаються на висоті понад 1000 м над рівнем моря в Камеруні та переважно на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря в Центральній і Східній Африці. В Зімбабве і ПАР вони зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Взимку сірі шикачики мігрують в долини.
Поведінка
Сірі шикачики зустрічаються поодинці або парами, іноді зграйками до 7 птахів. Вони живляться безхребетними, зокрема цвіркунами, гусінню і сараною, а також павуками, жуками і термітами. Шукають комах в кронах дерев, серед рослинності. Початок сезону розмноження залежить від регіону. В ПАР він триває з жовтня по січень, на крайньому півдні — з вересня, в екваторіальних районах сезон розмноження переважно збігається з сезоном дощів. Гнізда чашоподібні, неглибокі, будуються парою птахів з лишайнику Usnea та павутиння, розміщуються на деревах, на висоті 17–20 м над землею. У кладці 1—2 яйця овальної форми і блакитнувато-зеленого кольору, поцятковані оливковими і коричневими плямками. Яйця насиджуються і самцями і самицями.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ceblepyris caesius. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Grey Cuckooshrike (Ceblepyris caesius). www.hbw.com (англ.). Процитовано 5 серпня 2018.
- ↑ Ian, Sinclair (Жовтень 2011). Birds of Southern Africa : the region's most comprehensively illustrated guide. Arlott, Norman., Hockey, Phil., Tarboton, Warwick., Ryan, Peter., Hayman, Peter. (вид. Fourth fully revised and updated). Cape Town. ISBN 9781770079250. OCLC 762342697.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 08 січня 2022.
- ↑ 1883-1948., Roberts, Austin (2005). Robertsʼ birds of southern Africa. Hockey, P. A. R., Dean, W. Richard J. (William Richard John), 1940-, Ryan, Peter, 1962- (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the J. Voelcker Bird Book Fund. ISBN 0620340533. OCLC 65978899.
Посилання
- African Bird Club Image database [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Grey cuckooshrike – species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 7 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Sound clips of calls [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Distribution map [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).