Causus defilippii
| ?Causus defilippii | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Змії (Serpentes) |
| Родина: | Гадюкові (Viperidae) |
| Підродина: | Гадюкові (Viperinae) |
| Рід: | Causus |
| Вид: | C. defilippii |
| Біноміальна назва | |
| Causus defilippii Jan, 1863 | |
| Синоніми | |
| Heterodon defilippii | |
| Посилання | |
| Causus defilippii | |
| Causus defilippii | |
| 1056950 | |
| 13301008 | |
Causus defilippii — вид отруйних змій родини гадюкових (Viperidae). Один із 7(9) видів роду Causus. Поширений у Східній і Південній Африці.[1][2][3].
Етимологія
Видова назва Causus defilippii дана на честь італійського зоолога Філіппо Де Філіппі.
Назви іншими мовами: Snouted Night Adder (англ.: дослівно «ночна гадюка з плоскою мордою»); Defilippis Nachtotter (нім.: дослівно «нічна гадюка Дефіліппі»); жабья гадюка Дефіліппі (рос.).[1][4]
Опис

Загальна довжина (з хвостом) становить 20—35 см, рідко перевищуючи 50 см. Голова трикутна, коротка та широка, а морда опукла, загострена та піднята вгору кінчиком (такий «ніс» допомагає змії розкопувати м'який ґрунт і зариватися у листову підстилку). Ростральна частина велика. Очі середнього розміру, зіниці круглі. Голова вкрита великими щитками правильної форми. Шийне перехоплення не виражене. Тулуб щільний, але не товстий. Хвіст короткий. Тіло вкрите дещо кілеватою лускою.
Забарвлення варіюється від сіро-зеленого до світло-коричневого з серією з 20—30 темних V-подібних або півмісяцевих плям вздовж спини. Однак ці плями можуть бути нечіткими. На голові чітко простежується характерний темний малюнок у формі букви V з вершиною на лобовій пластині. Також за оком є коса темна смуга. Черево жовтувато-біле, однорідного забарвлення або з розкиданими дрібними сірувато-коричневими плямами. Молоді особини зазвичай блискуче чорного або сірого кольору.
Поширення
Поширений в Есватіні, Кенії, Малаві, Мозамбіку, Танзанії, Демократичній Республіці Конго Замбії, Зімбабве, Ботсвані та Південно-Африканській Республіці.[1][5].
Особливості біології
Попри назву «нічна», змія часто виявляє активність і в сутінках або вдень, особливо у вологу погоду. Вона віддає перевагу вологим біотопам — саванам, рідколіссям та прибережним чагарникам поблизу водойм від рівня моря до висоти приблизно 1800 м.
Основу раціону змії складають дрібні амфібії. Завдяки здатності добре плавати та навіть лазити по низькій рослинності, вона легко знаходить здобич.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає від 6 до 10 яєць, кожне з яких має розмір близько 23×15 мм. Молоді гадючата розміром близько 100 мм з'являються в травні — червні.
Отруйність
У разі небезпеки Causus defilippii роздмухує тіло, гучно шипить і робить швидкі випади. Її отрута має цитотоксичну дію і викликає у людини біль, локальний набряк та підвищення температури. Хоча укусу бракує сили, щоб стати смертельним для людини, спеціальної протизміїної сироватки від її укусу не існує. Симптоми зазвичай зникають через 2—3 дні без ускладнень.
Охорона
Causus defilippii має значний ареал, трапляється на природоохоронних територіях і не піддається значним загрозам. Тому він не потребує особливих заходів охорони і занесений до категорії LC (вид викликає найменше занепокоєння) Червоного списку МСОП.[5]
Примітки
- ↑ а б в The Reptile Database: Causus defilippii
- ↑ The Reptile Database: Causus
- ↑ RepFocus: Causus
- ↑ Пятиязычный словарь названий животных. Амфибии и рептилии. Латинский-русский-английский-немецкий-французский / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С., Орлов Н. Л. — М. : Рус. яз., 1988. — 560 с. (с. 362)
- ↑ а б Causus defilippii в Червоному списку МСОП
Література
- Broadley, D.G., Doria, C.T. and Wigge, J. 2003. Snakes of Zambia. An Atlas and Field Guide. Edition Chimaira, Frankfurt.
- Broadley, D.G. and Blaylock, R. 2013. The Snakes of Zimbabwe and Botswana. Edition Chimaira, Frankfurt am Main.
- Spawls, S., Howell, K.M., Drewes, R.C. and Ashe, J. 2002. A Field Guide to the Reptiles of East Africa. Academic Press, Elsevier Science, San Diego, San Francisco, New York, Boston, London.
- Spawls S, Howell K, Hinkel H, Menegon M. 2018. Field Guide to East African Reptiles, Second Edition. London: Bloomsbury Natural History. 624 pp. (Causus defilippii, p. 570). ISBN 978-1472935618.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).