YaChudo

Зозуля-довгоніг борнейська

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

?Зозуля-довгоніг борнейська

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:Зозулеві (Cuculidae)
Рід:Зозуля-довгоніг (Carpococcyx)
Вид:Зозуля-довгоніг борнейська
Біноміальна назва
Carpococcyx radiceus
(Temminck, 1832)
Синоніми
Carpococcyx radiatus (Temminck, 1832)
Посилання
Вікісховище:Carpococcyx radiceus
Віківиди:Carpococcyx radiceus
EOL:1047933
ITIS:554735
МСОП:22684132
NCBI:3055985
Fossilworks:415655

Зозуля-довгоніг борнейська[2] (Carpococcyx radiceus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Ендемік Калімантану[4]. Раніше вважався конспецифічним з суматранською зозулею-довгоногом.

Борнейська зозуля-довгоніг

Поширення і екологія

Борнейські зозуля-довгоноги мешкать в Індонезії, Малайзії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються переважно на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають в лісовій підстилці, а також плодами.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Борнейські зозулі-довгоноги — рідкісний, малодосліджений вид птахів, яким загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Carpococcyx radiceus. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  4. ↑ Phillipps, Quentin; Phillipps, Karen (2011). Phillipps' Field Guide to the Birds of Borneo. Oxford, UK: John Beaufoy Publishing. ISBN 978-1-906780-56-2.

Джерела

  • N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, ISBN 0-85661-135-2.
  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).