YaChudo

Карл Фрідріх Ровер

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Карл Фрідріх Ровер
Народився12 жовтня 1881[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нойштреліц, Німецька імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 червня 1963[1] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бремен, Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняНімеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьарахнолог, зоолог, педагог, Oberlehrer Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякиарахнологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЄнський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникЕрнст Геккель Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладÜbersee-Museumd і Zoological Museum Hamburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиректор музеюd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Карл Фрідріх Ровер (нім. Carl Friedrich Roewer; 12 жовтня 1881 — 17 червня 1963) — німецький арахнолог. Спеціалізувався на косариках, описавши майже третину (2260) відомих видів, а також майже 700 таксонів павуків і численні сольпуги.

Після отримання ступеня доктора філософії він був призначений старшим асистентом Ернста Геккеля в Зоологічному інституті Єни. У 1910 році Ровер став старшим учителем біології та хімії в середній школі на Деханатштрассе в Бремені. Але його основним інтересом залишалася зоологія, і він став визнаним фахівцем з косариків. У 1923 році була опублікована його стандартна робота «Косарики Землі». У 1924 році сенат вільного ганзейського міста Бремен присвоїв йому звання професора. Пізніше його призначили зоологом у Зоологічному музеї Гамбурга, де він працював з арахнологом Карлом Крепеліном.

Ровер став членом нацистської партії в 1930-х роках. З 1933 року він став директором Заморського музею у Бремені. Під його керівництвом музей активізував свою пропаганду наукового расизму у новоствореному Відділі історії племен і людських рас.

У 1945 році Роуера звільнили, спочатку без пенсійних виплат, а його приватний будинок конфіскували. Близько 1950 року він почав продовжувати свій каталог павуків, який з'явився як частина 2. Далі пішли публікації про косариків. Зенкенберзький музей придбав його велику колекцію (включаючи типографський матеріал від інших арахнологів, таких як Людвіг Кох, Ежен Сімон, Тамерлан Торелль, Філіп Берткау та Фрідріх Даль) і його приватну бібліотеку.[3] Деякі з його зразків також знаходяться в Музеї природознавства Берліна.

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #121436063 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Федеральний архів Німеччини — 1952.
  3. ↑ Senckenberg forschungsinstitut und naturmuseum: Arachnology [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Herbert Schwarzwälder: Das Große Bremen-Lexikon. 2., aktualisierte, überarbeitete und erweiterte Auflage. Edition Temmen, Bremen 2003, ISBN 3-86108-693-X.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).