Турун угорський
| ?Турун угорський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Родина: | Carabidae |
| Рід: | Carabus |
| Вид: | Турун угорський |
| Біноміальна назва | |
| Carabus hungaricus (Fabricius, 1792) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Carabus hungaricus |
 Віківиди: | Carabus hungaricus |
 EOL: | 3469245 |
Турун угорський (Carabus hungaricus) — вид комах з родини Carabidae. Знищує ряд шкідників польових культур.
Морфологічні ознаки
Завдовжки 28–34 мм. Чорний, матовий. Тіло опукле. Надкрила з рядами ямок, трохи ширші за передньоспинку. Мандибули по внутрішньому краю рівні і тільки перед вершиною різко зігнуті.
Поширення
Ареал виду простягається від Центральної Європи до західного Казахстану.
В Україні представлений одним ендемічним для країни підвидом C. h. gastridulus Fischer, 1823 (Крим) та підвидами C. h. scythus Motsch., 1847 (степова зона та крайній південь Лісостепу України, Молдова) і C. h. mingens (крайній схід Степу України, південь Росії, передгір'я Кавказу до Волги).
Особливості біології
Цілинний степ, яйли Криму, нерозорані ділянки, балки, перелоги. Зоофаг широкого профілю. Одно- та дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, рідше личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з’являються в першій половині літа (з личинок, що перезимували) і на початку осені.
Загрози та охорона
Вид занесений до Червоної книги України (охоронний статус: вразливий вид) та Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони. Додаток IV. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, які потребують суворих заходів охорони).[1][2] Занесений також до Червоних книг Молдови, Угорщини, Росії.
Чисельність різко зменшується внаслідок розорювання цілинних степових ділянок. Охороняється в степових заповідниках України.
Примітки
- ↑ Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 47). — ISBN 978-966-7830-13-5
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 54, 83)
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).