Поплітник світлощокий
| ?Поплітник світлощокий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Воловоочкові (Troglodytidae) |
| Рід: | Cantorchilus |
| Вид: | Поплітник світлощокий |
| Біноміальна назва | |
| Cantorchilus superciliaris (Lawrence, 1869)[2] | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Thryothorus superciliaris | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cantorchilus superciliaris |
 Віківиди: | Cantorchilus superciliaris |
 ITIS: | 915962 |
 МСОП: | 22711470 |
 NCBI: | 1740307 |
Поплі́тник світлощокий[3] (Cantorchilus superciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.
Опис
Довжина птаха становить 14,5 см. Верхня частина голови темно-сірувато-коричнева, плечі і спина рудувато-коричневі, надхвістя більш руде. Махові пера коричневі, поцятковані чорнуватими смужками, хвіст рудувато-коричневий, на хвості чорні смужки. Над очима "брови", через очі ідуть темно-коричневі смуги, щоки охристо-білі. Підборіддя і горло блідо-охристо-білі, нижня частина грудей більш темні, боки охристо-сірі. Очі карі, дзьоб зверху чорний, знизу сірий, на кінці темний, лапи сірі. У представників підвиду C. s. baroni нижня частина спини і надхвістя більш світло-охристі.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
- C. s. superciliaris (Lawrence, 1869) — західний Еквадор (від Манабі до Гуаяса), острів Пуна;
- C. s. baroni (Hellmayr, 1902)[5] — південний захід Еквадору (Ель-Оро, Лоха) і північний захід Перу (на південь до Анкаша).
Поширення і екологія
Світлощокі поплітники живуть в сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, іноді у вологих тропічних лісах. Зустрічаються парами, на висоті до 1850 м над рівнем моря. Живляться комахами. Гніздо колбоподібне з трубкоподібним входом, розміщується на дереві, на висоті від 1,6 до 3,2 м над землею. В кладці 2-3 яйця. Світлощокі поплітники іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів,
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Cantorchilus superciliaris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 16 липня 2022
- ↑ George Newbold Lawrence: Catalogue of a Collection of Birds from Puna Islands, Gulf of Guayaquil, in the Museum of the Smithsonian Institution, collected by J. F. Reeve, Esq.. In: Annals of the Lyceum of Natural History of New York. 9, S. 234–238 (biodiversitylibrary.org ; 1870).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 липня 2022.
- ↑ Carl Eduard Hellmayr: Noch einige Worte über Tryophilus. In: Verhandlungen der Kaiserlich-Königlichen Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien. 52, S. 169–170 (biodiversitylibrary.org).
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).