Колібрі-шаблекрил білохвостий
| ?Колібрі-шаблекрил білохвостий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Колібрині (Trochilinae) |
| Триба: | Trochilini |
| Рід: | Колібрі-шаблекрил (Campylopterus) |
| Вид: | Колібрі-шаблекрил білохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Campylopterus ensipennis (Swainson, 1822) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Trochilus ensipennis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Campylopterus ensipennis |
 Віківиди: | Campylopterus ensipennis |
 ITIS: | 555065 |
 МСОП: | 22687078 |
 NCBI: | 1507371 |
Колі́брі-шаблекри́л білохвостий[2] (Campylopterus ensipennis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає у Венесуелі та на острові Тобаго.
Опис
Довжина птаха становить 12-13 см, самці важать 9,5-10,5 г, самиці дещо легші. Верхня частина тіла зелена, блискуча, за очима білі плями. Нижня частина тіла зелена, блискуча, горло синє з фіолетовим відблиском. Стрижні трьох першорядних махових пер витовщені і сплющені, що надає крилам характерної форми. Хвіст квадратної форми, центральні стернові пера бронзово-зелені, три крайні пари стернових пер білі, біля основи чорні. Дзьоб чорний, дещо вигнутий. У самиць нижня частина тіла світло-сіра, боки поцятковані зеленими круглими плямами. Пляма на горлі тьмяно-синя, помітно менша, ніж у самців. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиць.
Поширення і екологія
Білохвості колібрі-шаблекрили мешкають в горах Серранія-де-Турімікуїре на півночі Венесуели, в горах на півострові Парія, а також в горах на острові Тобаго. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, на тінистих кавкових плантаціях та у старих вторинних заростях. На Тобаго зустрічаються на висоті понад 100 м над рівнем моря, на півострові Парія на висоті від 400 до 1200 м над рівнем моря, в горах на півночі Венесуели на висоті від 760 до 1830 м над рівнем моря.
Поведінка
Білохвості колібрі-шаблекрили живляться нектаром квітів з родин бромелієвих і маренових, геліконій, бананів тощо. Вони шукають нектар в нижньому і середньому ярусах лісу, у більш відкритих місцевостях також на верхівках дерев. Білохвості колібрі-шаблекрили захищають кормові території і пересуваються по них за певним маршрутом, живлячись нектаром різних квітів. Також вони доповнюють свій раціон комахами і павуками, яких ловлять в польоті. На Тобаго сезон розмноження триває з кінця січня по квітень. Самці збираються на токовищах і приваблюють самиць співом. Гніздо чашоподібне, відносно велике, діаметром 50-55 мм, висотою 70-350 мм, глибиною 35 мм. Воно робиться з моху, тонких рослинних волокон і гілочок, прикраплюється до горизонтальної гілки на висоті від 1,75 до 11 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 16,2×10,4 мм.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція білохвостих колібрі-шаблекрилів становить від 50 до 100 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. Ураган, що знищив велику частину лісу на Тобаго у 1963 році, значно скоротив популяцію білохвостих колібрі-шаблекрилів, однак згодом вона відновилася.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Campylopterus ensipennis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 серпня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).